Напівквінтиль Юпітер — Сатурн
(Транзит. Юпітер → Натальн. Сатурн)
Авесалом Підводний. Аспекти
Напівквінтиль Юпітера: Божа гуманність не менш сумнівна, ніж гуманність людини. Ця людина прагнутиме виявляти свою людяність через розширення можливостей інших у сферах, пов’язаних із цією планетою. У цих галузях їй властиві широкі гуманітарні інтереси; наприклад, напівквінтиль Сонце—Юпітер під час опрацювання може дати філософа, який досліджує проблему свободи волі людини, а на низькому рівні — релігійного фанатика, який дотримується принципу «хто не з нами, той проти нас» і вважає людьми лише маріонеток свого егрегора; при цьому людяним він вважатиме навернення до своєї віри тих, хто це робить, та знищення інших. Тут гуманізм як розширення можливостей інших у сферах планети не виникає сам собою, а потребує зусиль з боку людини та залучення принципів інших планет (наприклад, Сонця та Марса, тобто ініціативи, енергії тощо). З іншого боку, людина на низькому рівні буде пишатися своїм людинолюбством і можливостями гуманної допомоги у сферах планети, і будь-який сумнів у її реальних заслугах сприйматиме як образу, а мінімальні обмеження або навіть просте порівняння з кимось більшим (або навіть таким самим) — як антигуманне приниження. Опрацьований напівквінтиль Юпітера дає (у відповідних галузях) великих гуманістів, неопрацьований — лише претензії на це, проте виявляється, чим більше уражений Юпітер.
Напівквінтиль Сатурна: Нещастя людей полягає не лише в тому, що вони не розуміють свого щастя, — ще й у тому, що вони не розуміють одне одного. Тлумачення аспекту залежить від рівня опрацювання Сатурна, планети та гороскопу загалом. На низькому та середньому рівні цей аспект формує у сферах планети специфічний гуманізм — прагнення зробити людей щасливими, максимально обмеживши їхню свободу, яка (на думку людини) швидко перетворюється на свободу зла: зовнішнього та внутрішнього. Ця людина бачить (у сферах планети) щастя людини й людства у порядку, організації, жорсткій структурі та розпорядку. За ураженого Сатурна це може набувати жахливих форм (тоталітаризм, бюрократія), а за гармонійного — людина з гуманістичним ентузіазмом, наприклад, долучається до створення штучного середовища, що відокремлює людину від некерованої та анархічної природи, — будівництво сучасної машинної цивілізації. Опрацювання аспекту відбувається шляхом глибокого вивчення людської природи насамперед як факту її внутрішнього життя, і на цьому шляху можна осягнути багато глибоких істин, особливо якщо почати з вивчення себе та влашту свого внутрішнього світу й підсвідомості у сферах, керованих планетою. Тоді жорсткість гуманітарних установок зміниться їхньою глибиною, зокрема, людина позбудеться хворобливих переживань і відчуття своєї вразливості у сферах, пов’язаних із планетою (наприклад, неопрацьований напівквінтиль Марс—Сатурн дає відчуття людської слабкості та нездатності протистояти агресії, але гостре бажання агресії, точніше, гостре відчуття її антилюдяності).




