Астрологія — дивовижна наука. З одного боку, ми часто чуємо про неї в засобах масової інформації, переважно у вигляді астрологічних прогнозів, а з іншого — практично нічого не знаємо про те, що вона собою справді являє, що може дати звичайній людині з її поточними проблемами — чи то соціально-побутового, чи духовного характеру.
На запитання «що таке астрологія?», хтось відповість, що це наука про зорі, а хтось уточнить, що це один із способів передбачення майбутнього, який допомагає орієнтуватися у життєвому просторі. І ті, й ті мають рацію. Лише небагатьом відомо, що звертатися до астрології потрібно насамперед для того, щоб пізнати себе, знайти причину зовнішніх подій у власній особистості.
Сучасна астрологія розглядає гороскоп не як незмінну даність обставин людського життя, що нівелює можливість вибору та духовного зростання, а як сукупність завдань, отриманих людиною при народженні. Залежно від того, як вона діятиме в тій чи іншій ситуації, який вибір зробить, так і складатимуться зовнішні обставини її життя. Мета астрології полягає в тому, щоб допомогти людині зрозуміти зміст минулих подій, що відбуваються зараз, а також усвідомити основні вектори розвитку її власного унікального життєвого шляху. Внаслідок такого усвідомлення індивідуальних смислів у людини виникає нове розуміння себе та навколишнього світу. Це дозволяє трансформувати свій стиль дій, а отже, змінити майбутнє на краще.
Однак було б неправильно трактувати астрологію лише в психологічному ключі, зводити її до вивчення психологічних особливостей особистості. Кожна мисляча людина, яка вивчає цю науку, незмінно приходить до дивовижних висновків, що дозволяють краще зрозуміти не лише себе, а й світ загалом, своє місце в ньому. Як писав відомий астролог Ллевелін Джордж, «астрологія, як інтерпретатор Природи, показує, що світ керується за добре розробленим планом, що все розташовується в дивовижному порядку, здійснюється вчасно з дивовижною точністю та виявляється безпомилковою акуратністю».
Здатність бачити загальні та універсальні взаємозв’язки подій на Землі спочатку була рушійною силою розвитку астрології як науки. І справді, це найдавніша наука на Землі. Вона супроводжувала виникнення цивілізації. Займаючись землеробством, людина звернула увагу на циклічність природного круговороту та повторюваність подій. Відомо, що до початку XI тисячоліття до нашої ери вона вже була сформована у Стародавній Ассирії, Вавилоні, Індії. Астрологія не оминула жодної відомої культури. Ми зустрічаємо її і в Єгипті, і в Китаї, і в Стародавній Греції, Стародавньому Римі. Широкого поширення вона набула і в арабському світі.
Астрологія не просто найдавніша наука на Землі. Вона стала стимулом для розвитку інших наук, була необхідним інструментом у пізнанні не лише навколишнього світу, а й, що найголовніше, місця людини в ньому. Тому серед прихильників астрології ми зустрічаємо такі відомі науці імена, як Піфагор, Платон, Авіценна, Біруні, Коперник, Галілей, Кеплер. У пізніший час — це Ньютон, математик і філософ Лейбніц, Вальтер Скотт, Стендаль, Байрон, Шеллі, Гете. Астрологією займалися й багато вчених ХХ століття — К.Г. Юнг, А. Ейнштейн, його послідовник Д. Бом та багато інших.
Особливо цікавою у зв’язку з вищезазначеним підходом до астрології є концепція «Голографічного Всесвіту» одного з найбільших у світі фізиків-теоретиків Девіда Бома. Що ж таке «Голографічний Всесвіт»? Згідно з Бомом, природа реальності, в якій ми існуємо, є об’єднаним рухомим потоком, що має своєрідну голографічну структуру, в якій кожна частка містить інформацію про потік у цілому. Цей потік володіє двома основними аспектами — експлікативним та імплікативним порядком.
Експлікативний порядок — це зовнішній світ, всесвіт матеріального простору, часу, матерії та енергії. Саме з ним має справу наука, і саме так традиційна західна система мислення сприймає навколишній світ. Імплікативний же порядок — це світ, який Бом описує як подібне хвильове інформаційне поле, що пронизує кожну точку простору і часу. Перебуваючи в будь-якій точці фізичного всесвіту, імплікативний порядок дає інформацію про решту всесвіту. Більше того, цей порядок ще й структурує та організує те, що називається виявленим. Його можна уявити як світ архетипів, духовний світ або як передтечу проявленого світу.
Згідно з вченням Бома, людина є не просто фізіологічною істотою, що «походить від мавпи», а своєрідним голографічним простором, який у потенціалі має доступ до всієї повноти свідомості. Тут ми також знаходимо відгук із багатьма релігійно-філософськими вченнями. Йдучи всередину себе, ми виявляємо, що всередині нас — усе. Кожен із нас є цілим світом.
Отже, якщо ми знову повернемося до астрології, то, виходячи зі всього вищевикладеного, стає зрозумілим і логічним заявлений підхід до її суті. Астрологічна карта є, з одного боку, відображенням реально існуючого (тобто фізично сприйманого) розташування планет і зір на небі в певний момент часу, пов’язаним з певною подією (народженням, укладанням шлюбу, відкриттям підприємства тощо) і являє собою експлікативний порядок. З іншого боку, на імплікативному рівні вона дає нам інформацію про духовний світ цінностей та смислів, цілей та значень цього моменту. Робота на цьому рівні дозволяє коригувати, структурувати експлікативний порядок зовнішнього світу, змінюючи таким чином зовнішні обставини, трансформуючи їх у той чи інший бік.
Саме тому здійснення тих чи інших подій пов’язане насамперед із тим, на якому духовному рівні перебуває людина, наскільки вона здатна усвідомити те, що відбувається навколо, чи готова передусім змінитися сама, а чи звинувачуватиме несприятливі зовнішні умови та обставини, постійно шукаючи допомоги ззовні. Недарма давня китайська мудрість свідчить, що єдине і найважче, що може і має зробити людина, — не переробити світ навколо себе, а змінитися і перетворитися сама, і тоді зміниться світ.
Автор: Перестороніна Н.М.
