क्विकॉन्स चंद्र – बृहस्पति

Квіконс Місяць — Юпітер

(Транзит. Місяць → Натальн. Юпітер)

Авесалом Підводний. Аспекти

Квіконс Місяця: Що заважає людині відчути Бога органами чуттів? Атеїзм. Цій людині буде важко розібратися в деяких своїх внутрішніх відчуттях, емоціях та фізичних станах у сферах Планет. Космос дає їй здатність емоційно та фізично відчувати свої вібрації у цих сферах, але це вимагатиме від людини певної настройки та внутрішньої чистоти — у даному випадку, фізичного та астрального тіл. На низькому рівні це може виразитися в тому, що звичайні земні обставини в сферах Планети мало емоційно зачіпатимуть людину, і це може її турбувати, адже вона вважатиме себе ненормальною або обділеною долею. Однак спроби випробувати ті ж емоції, що й оточуючі, закінчуватимуться для неї плачевно — падінням. Опрацювання цього аспекту полягає, навпаки, у винищенні грубих емоцій та фізичних ексцесів у сферах Планети та ретельному налаштуванні на (єдино задовільні для людини) космічні вібрації, які суб’єктивно сприймаються як позалюдські, абстрактні тощо. Наприклад, квіконс Місяць—Венера дасть людину, якій звичайні соціальні та сексуальні відносини не принесуть глибокого задоволення, тобто проходитимуть по поверхні її почуттів, і так і має бути: у соціальному спілкуванні (і особливо в коханні) вона налаштована на тонкі космічні вібрації. Усі її спроби бути «як усі» та профануватимуть її душу, а в глибині посядуть розпач, сум’яття та протест, зрозуміти справжні причини якого людині буде досить важко.

Опрацювання квіконсу Місяця дає тонке інстинктивне налаштування на космічні випромінювання у сферах Планети (космічний медіум) — людина, яка може дати людям дуже багато, якщо зуміє внутрішньо, підсвідомо прийняти в цих галузях космічну етику; це, однак, завжди означає величезні жертви з боку его.

Квіконс Юпітера: Існування Бога пробуджує в мені комплекс неповноцінності. Цей аспект обіцяє у сферах Планети незвичайне розширення можливостей, пов’язане з підключенням до космічного егрегору, якщо людина зможе вийти на відповідний рівень вібрацій та освоїти її етику, яка може іноді несподівано відрізнятися від звичної земної. Наприклад, квіконс Юпітер—Уран може дати фізику-теоретику можливість зчитувати інформацію з дуже високих космічних планів, але вона виявиться неспотвореною лише за умови її належної духовної спрямованості; якщо ж її не виявиться, то блискучі ідеї будуть нерідко приходити до нього, обіцяючи велике відкриття буквально за рогом, але щоразу в результаті обманюючи: спотворення спочатку правильної ідеї пов’язане з недостатньою увагою до космічної етики, для якої звичайне земне бажання абстрактного пізнання зводиться цілком до досить низького ментального плану. На низькому рівні людина у сферах Планети буде раз у раз хапатися за космічні аспекти, але ці її інтереси та діяльності виявляться епізодичними і поверхневими, хоча сама вона, ймовірно, дотримуватиметься протилежної точки зору, і вже принаймні глибока земна обмеженість у цих питаннях її безпосереднього оточення, та й людства.