Квіконс Венера — Марс
(Транзит. Венера → Натальний Марс)
Авесалом Підводний. Аспекти
Квіконс Венери: Хороший художник намагається донести Божественну любов до людей, поганий — до себе. Цей аспект створює значно більш болісне, порівняно з напівсекстилем, відчуття розбіжності між соціальною та загалом земною етикою й естетикою та космічними, водночас і те, й інше будуть у сферах Планети ніби незалежно представлені в підсвідомості людини, а її кармічним завданням стане їх узгодження. Для цього людині потрібно буде відмовитися від сфери Планети з космічної точки зору і лише після цього судити про земні справи. На низькому рівні в людини не вистачає сил і мудрості для цього, тому в її етиці та естетиці відчувається дивна суміш земних і космічних елементів, у якій вона сама не може розібратися, що її іноді частково бентежить. На середньому рівні можливі сильні внутрішні конфлікти, адже земні вибоїни, як виявляється, можна об’їхати лише за допомогою уколів космічних гірськолижних палиць, що може здаватися людині недостатньо коректним або навіть неможливим з позицій соціальної етики, рамки якої їй уже очевидно тісні, але відмовитися від неї їй ще важко. Наприклад, квіконс Венера—Марс створить своєрідні соціальні проблеми, пов’язані з агресією: зовнішньою і внутрішньою, а також прихованою, і людина зіткнеться з ситуаціями, в яких за земною етикою потрібно чинити опір злу силою, але не тією, якою вона володіє, а значно вищою за рівнем вібрацій, і це їй доведеться усвідомити протягом життя.
Квіконс Марса: Сила зла очевидна; силу добра можна оцінити за тією непрямою ознакою, що зло ще не перемогло остаточно. Цей аспект створює у сферах Планети проблему взаємодії енергії на земних та космічних вібраціях; на низькому рівні людині часто бракуватиме земних видів енергії, але космічними вона володіє погано, через що виникають певні зриви. Наприклад, квіконс Марс—Луна може дати талант цілителя, замаскований здібностями до звичайного лінійного масажу, який, однак, буде проявлятися людиною якось незвично, зокрема, її руки у відповідальних ситуаціях рухатимуться ніби самі по собі, якщо вона виявиться здатною їм довіритися. Останнє, однак, зовсім не просто, оскільки підсвідомість (особиста та суспільна) зазвичай не довіряє інтуїції, а тим більше рухам з незвичайними енергетичними вібраціями.
Квіконс Марса ставить у сферах Планети проблему рівня енергії активності, що означає, зокрема, необхідність точного вибору її форм і не менш точного контролю за своєю внутрішньою енергетикою, адже квіконс підкреслить космічну неприйнятність грубих емоційних станів і просто енергійних проявів інстинктів. Наприклад, при квіконсі Венера—Марс відносно грубі, але соціально цілком адекватні прояви кохання виявляться для людини абсолютно неприйнятними з космічної точки зору, про що Космос дасть їй зрозуміти іноді досить своєрідними методами. Однак, з часом людина переконається в тому, що в коханні їй слід бути дуже обережною, а опрацювання цього аспекту, яке, насамперед, вимагає сприйняття коханого як духовної істоти, дозволить їй налагодити дуже інтимні, тонкі та глибокі стосунки та взаємодії.



