Хет Монстер. ТАРО
Лекції 1993 р.:
- Таро та видимий світ
- Структура Старших Арканів
- Молодші Аркани
- Таро та невидимий світ
- Ворожіння
1. Таро та видимий світ
Історія карт Таро
Спочатку розглянемо Таро як феномен видимого світу (від дав.-грец. phainomai, “являтися” тощо), як певний факт повсякденного життя, з яким нам доводиться мати справу. Отже, що таке Таро?
ТАРО (Tarot): особливі ворожі карти, що складаються з 22 Великих (Старших) та 56 Малих (Молодших) Арканів.
АРКАН (лат. arcanum — “таємниця”; порівн. також араб. “рукн” — “стовп, основа віри”): таємний комплекс відомостей або настанов, рецепт, “ноу-хау”. Подібні комплекси існували в багатьох культурах і спільнотах (давньоєгипетські жерці, друїди, орден Тамплієрів, масони та ін.). В алхімії, а іноді й у гомеопатії “арканами” називають складові речовини, інгредієнти яких зберігалися у таємниці.
Великі, або Старші Аркани, — це сюжетні або символічні малюнки, які мають власні назви та порядкові номери, що з’явилися пізніше. Їх часто прикрашають додатковими символами: рослинами, тваринами, знаками планет та знаків Зодіаку, геомантичними фігурами, літерами єврейського та інших алфавітів. Відповідно до цього їх тлумачать кількома способами (з окультної, астрологічної, нумерологічної та інших точок зору).
Молодші ж Аркани, по суті, є прототипами гральних карт (і донині використовуються як такі для гри в “Тарок”), оскільки мають чотири масті — жезли, кубки, мечі та денарії (пентаклі), — які складаються з числових карт від туза до десятки та чотирьох фігурних карт — Фараона (король), Сівілли (дама), Вершника (Кавалер, Лицар, Старший валет) та Вісника (Молодший Валет чи Паж).
Спочатку чотири масті символізували чотири основні соціальні стани — простолюдинів (Вісники), лицарів (Вершники), жерців (Сівілли) та князів або царів (Фараони); в Індії це шудри, кшатрії, брахмани та раджі тощо. З часом ця символіка була забута: іспанська та німецька колоди зберегли короля та двох валетів, але “втратили” даму, французька та російська — короля, даму та одного валета. Масті отримали інші назви: замість мечів, кубків, жезлів та монет (денаріїв) на картах стали зображати піки (шпаги), черв’яки (серця), трефи (дубове листя) та бубни (бубонці). У сучасних американських колодах піки замінюють зірочками, а бубни — яблуками. Зі Старших карт у цих колодах залишився лише Джокер (Блазень). Малюнки на картах Молодших Арканів вперше з’явилися в 1910 році. Їх виконала художниця Памела К. Сміт у співпраці з окультистом Артуром Е. Вейтом.
Варіанти карт
Варіантів карт Таро існує безліч. Якщо ще сто років тому у всьому світі налічувалося лише два десятки різних версій, включаючи рукописні музейні колоди XV–XVI століть, то зараз їх кількість перевищила тисячу. Вибір величезний: чорно-білі та кольорові, суворі та кумедні, прості та мудрі, стилізовані під Індію, Єгипет, Стародавню Мексику, рококо, класицизм, імпресіонізм, є навіть сюрреалізм та поп-арт… Дану цьому жанру віддав і Сальвадор Далі, створивши сімдесят вісім колажів з робіт старих майстрів та власних мальовничих “коментарів”. Його колода, звичайно, дуже популярна в Іспанії.
Вибір колоди залежить виключно від людини — головне, щоб вона “припала до душі”, щоб вам хотілося і було приємно з нею працювати. За кордоном, де вибір карток у магазинах досить великий, люди так і чинять. У нас же поки що випускають лише три набори карток, рівнем виконання досить убогих. Але, як кажуть, “за відсутності гербової пишуть на простій”.
Втім, є надія. Вже кілька митців приносили мені ескізи карт. А консорціум “Сибзнак” у місті Красноярську навіть підготував до видання цілу колоду — справді чудові роботи одного сибірського художника. Вийдуть карти десь до кінця року. Я взяв з них обіцянку, що вони доставлять до “Омеги” деяку кількість екземплярів, тож охочі зможуть їх придбати.
Поки що ж розглянемо, які існують варіанти карт.
Марсельське Таро
Розглянемо існуючі нині варіанти карт Таро, так би мовити, у хронологічному порядку. По-перше, це — Марсельське Таро, яке зберігає традиційний малюнок перших карт XIV–XVIII століть (“музейні” колоди Ж. Грінгоньє, Вісконті-Сфорца, Фурньє, М.-А. Морана). Назви та трактування арканів також цілком традиційні. Малюнки мають лише 22 Старших Аркана; на Молодших зображені лише цифри та фігури, що вказують масть (жезли, кубки, мечі та денарії). Докладніше про роботу з цим типом карток можна дізнатися з книги Мішеля Морана “Марсельське Таро”, випуск якої російською мовою планується фірмою “Інтерарк” у 1993 році.
Марсельська колода може складатися з Великих та Малих або лише з Великих Арканів. М. Моран вважає, що “двадцять дві старші карти вже включають весь комплекс космічних вібрацій, тому на початковому етапі Молодші аркани можуть перешкодити вивченню Таро навіть більше, ніж будь-що інше”. Тому в його книзі описані лише Старші Аркани.
Ця книга цінна також тим, що в ній наводиться опис значень пар карт. Крім того, там описано й досить своєрідні методи підходу. Він також надає великого значення кольорам, у які розфарбовані карти. Колірна гама карт Марсельської колоди дуже проста: вона містить сім кольорів без відтінків:
білий, червоний, синій, зелений, рожевий, чорний, жовтий.
З кожним кольором пов’язані певні асоціації. Які саме, кожен з нас приблизно уявляє: білий — це світло та чистота, синій — жіночність, червоний — мужність тощо. У кожній карті якийсь один колір або пара кольорів переважає, що дозволяє отримати додаткову інформацію, відчути “настрій” карти. А оскільки кольори карт Марсельського Таро цілком традиційні і майже завжди однакові, група колод Марсельського зразка являє собою цілком завершену, струнку систему, яку слід розглядати та застосовувати окремо.
Єгипетське Таро Етейлли
По-друге, “Єгипетське” (також “циганське”) Таро французького окультиста Етейлли (XVIII–XIX ст.), яке було дуже популярним у Росії. Були навіть карти з написами російською мовою та “Таємнича книга “Тота” про них, видана в Москві в 1861 році. Нумерація Старших Арканів, а також їх малюнки в Етейлли багато в чому відрізняються від класичних, через що, природно, їхнє тлумачення виявляється дещо іншим.
Про його життя відомо мало. Етейлла (Etteilla) був молодшим сучасником та учнем Кур де Жеблена. Цілком імовірно, що під впливом учителя Етейлла сам вступив до масонської ложі. Почавши серйозно займатися окультизмом, він кинув перукарню і змінив своє справжнє прізвище, Альетте, на езотеричний псевдонім, який являв собою те саме прізвище, написане навпаки.
Однак, спробувавши ворожити на картах Таро, Етейлла швидко переконався, що їхні хитромудрі кабалістичні тлумачення, поширені серед масонів, швидше відлякують, ніж приваблюють клієнтів. Масонське Таро було надто складним. І тоді Етейлла крок за кроком почав створювати власну систему.
Він розробляв та вдосконалював її все життя, випробувавши безліч способів розкладу та кілька варіантів карт. Остаточного вигляду ця система, а разом з нею і карти, набули до 1780 року (за іншими джерелами, до 1783 року).
Перший варіант його карт (Grand Etteilla, “Велика колода”) був ще надто складним: він включав не лише малюнки, а й масонські символи, знаки планет та сузір’їв та інші позначення, незрозумілі для непосвячених. Французька революція поклала кінець діяльності більшості масонських лож та інших таємних товариств. Установчі збори мовчазно схвалили арешт Каліостро, граф Сен-Жермен або помер, або втік до Німеччини; доля самого Етейлли після 1789 року нам невідома.
Як це часто буває, слава прийшла до Етейлли лише після смерті, проте тепер уже назавжди. Як вказують французькі джерела, ще за життя Наполеона спочатку у провінції, а потім і у Парижі почали продавати Велику колоду Етейлли з поясненнями «за єгипетською книгою Тота». Швидше за все, це були не ті карти, якими користувався сам Етейлла, але в них було збережено головне: система.
До нас дійшли карти, надруковані за доби Луї-Філіппа, тобто у 40-х рр. ХІХ ст. У 1848 році Луї-Філіп зрікся престолу, а провінційний видавець Батист-Поль Гримо, про якого ми також уже згадували («Гральне Таро», № 12/92), який розбагатів на виданні гральних і ворожих карт, перебрався до Парижа. Він і надрукував спочатку Велику, а потім і Малу, нині найпопулярнішу з колод Етейлли (1850), або Єгипетське Таро. Це ж видавництво друкує їх і сьогодні — а також Велику та Малу Ленорман, Марсельське Таро та багато інших карт.
Згадаймо основні принципи системи Етейлли:
- Для ворожіння використовуються всі 78 карт, Старші та Молодші Аркани разом. Цей принцип можуть враховувати ті, хто має повну колоду Етейлли у будь-якому варіанті; ті ж, у кого її немає, можуть обмежитись 22 Старшими Арканами.
- Перед ворожінням одна з карток приймається за Карту Запитувача або «бланку»: у Етейлли це Перший і Восьмий зі Старших Арканів. Перший, Хаос, означає чоловіка і відповідає XXI Аркану загального Таро (Мир), восьмий позначає жінку і відповідає ІІ звичайному Аркану (Жриця). Бланка вибирається з колоди і викладається на початок власне ворожіння.
- Розрізняються пряме та перевернене положення карт.
Сам собою розклад, придуманий Етейллою, дуже складний, їм користуються зараз рідко, віддаючи перевагу спрощеним варіантам. Ці карти описані в моїй статті в «Науці та релігії», № 6 (7? 8?) за 1993 рік.
Загальне Таро
Третій, нині найпоширеніший тип можна позначити як «Загальне Таро»: малюнками тут забезпечені всі Аркани, і Старші, і Молодші. Їхнє трактування також дотримується традиції, але в наші дні її зазвичай постачають езотеричними коментарями: це колоди лікаря Жерара д’Анкосса (Папюса), Макса Хейндля, Д. Рамана, Едварда Уейта, Алістера Кроулі, Сальвадора Далі, «Масонська», «Акваріанська» та більшість інших. Як правило, кожен автор колоди писав і свій коментар, де намагався висловити своє розуміння карт, свою філософію.
Загалом можна сказати, що у кожного століття свої карти. У ХХ столітті езотерична філософія вступила в чергову фазу розвитку, та необхідність побудови нової моделі Всесвіту зажадала нового осмислення Таро. Російською мовою кращі роботи такого роду — книги П.Д. Успенського, В. Шмакова та Г.О.М.
Основні принципи сучасного чи «загального Таро»:
- Малюнки всіх Арканів, і Великих, і Малих, полегшують «налаштування» свідомості ворожителя на просторово-часовий континуум запитувача (чи «космічні вібрації», як каже М. Моран);
- Інтуїтивне тлумачення карт, тобто не прив’язка до якогось раз назавжди даного, «затвердженого» варіанту, а вільний політ думки, робота з картами у стані медитації, що дозволяє щоразу знаходити свої, індивідуальні, нерідко несподівані варіанти відповіді на поставлене запитання;
- Використання карт не тільки як ворожних символів, а й (а часто й винятково) як інструмент пізнання світу, філософського осмислення макрокосму та мікрокосму.
Ігральне Таро
І, нарешті, Ігральне Таро, що стоїть дещо окремо, тому що воно призначене головним чином для гри. Тому ми розглядаємо його останнім, хоча за часом його виникнення слід було б вважати першим.
Саме карти Таро, як ми знаємо, послужили свого часу прообразом гральних карт, ставши, незважаючи на всі заборони королів, основою цілого ряду азартних ігор. Спочатку грали повною колодою, з усіма двадцятьма двома старшими картами (їх і називали «козирями») і 56 молодшими, розділеними на чотири масті по 14 карт кожної: крім десяти простих карт, від туза до десятки, у ній було не три, як зараз, а чотири фігурні карти — Вісник, Вершник, Сівілла та Фараон (молодший валет, старший валет, дама та король).
З’явилося багато нових ігор, починаючи від преферансу та бриджу та закінчуючи «дурнем», «відьмою» та «п’яницею». Чому в англійців, до речі, улюбленою грою стали бридж і білот, у німців — скат, у французів — екарті, у бельгійців — ромме, у австрійців — доппелькопф та рамш, а у росіян — преферанс, це особлива історія, що заслуговує на окреме дослідження. Найцікавіше, однак, полягає в тому, що в країнах південної та західної Європи досі збереглася найдавніша з карткових ігор, заснована на повній колоді Таро і навіть зберегла її назву.
В Італії, Австрії та південнонімецьких землях її називають «Тарок». Найстаршим козирем вважається Шут (джокер, нульовий або двадцятий зі Старших Арканів), який називають «Скюз», від французького l’Excuse, тому що, коли його кладуть, кажуть: «Прийміть мої вибачення!». Козирями (італ. Tarocchi) вважаються й інші Старші Аркани, з яких тільки «Маг» та «Місяць» мають числові значення (окуляри), інші ж просто «б’ють» будь-які інші карти. З Молодших Арканів числові значення є тільки у фігурних карток («картинок»), інші називаються «латонами» (пустушками) і просто скидаються під час гри. За своїми правилами гра нагадує покер: в ній також є «вулиця», «шолом» та інші схожі конфігурації. У Франції вона зберегла свою первісну назву (Tarot, «Таро»).
Для любителів цієї старовинної гри випускаються й відповідні картки. Візьмемо для прикладу колоду Грального Таро, випущену старовинною паризькою фірмою Гримо. Малюнки до неї виконані художниками Е. Жанен-Нальте та М. Гарріве. Молодші Аркани в цьому типі карт мають малюнки — вони ідентичні сучасним гральним картам, тільки фігурних карт, як говорилося, не три, а чотири — Валет (Вісник), Кавалер (Вершник), Дама (Сівілла) та Король (Фараон).
Однак гадати на них також можна. На «козирних» картах Ігрального Таро зображені жанрові сценки епохи Наполеона III — діти, що грають, бесідуючі панове, відпочиваючі селяни і т.д. З традиційними зображеннями Старших Арканів ці сценки, звичайно, не мають нічого спільного. Однак це в принципі не змінює справи: малюнки, як і будь-які інші символи, також можуть бути використані для ворожіння. Вони досить інформативні, щоб викликати ланцюжок асоціацій навіть у самої непідготовленої людини, а тому цілком здатні відповісти на будь-яке наше питання.
Тим більше, що кожен із Старших Арканів цієї колоди має не одну, а дві різні картинки, тобто вони можуть бути витлумачені як «Прямий», так і «перевернутий» варіант. Про ці карти див. мою статтю у № 12 журналу «Наука та релігія» за 1992 рік.
Походження карт
Про їхнє походження існують різні версії. Найбільш популярна та, що Великі Аркани сягають 22 золотих таблиць, що знаходилися в підземеллі одного з давньоєгипетських храмів.
Так вважав, наприклад, відомий французький богослов, мовознавець і окультист Кур де Жеблен — або Курт де-Гебелін, як його іноді називали у дореволюційних російських перекладах. Антуан Кур де Жеблен (1725–1874) був членом масонської ложі «Дев’яти сестер», куди входили, між іншим, Вольтер та Дантон. Він відомий насамперед як автор багатотомної праці, яку писав усе життя і так і не встиг закінчити. Вийшла ця праця лише після його смерті під назвою «Початковий світ, аналізований та порівняний з світом сучасним» (Le monde primitif analyse et compare avec le monde moderne).
У ній він зокрема стверджує, що ці символи (аркани) виникли у Єгипті через півтора століття після всесвітнього потопу. Великі Аркани Таро були складені вченими магами Стародавнього Єгипту, щоб зберегти накопичені знання нащадкам. Вони висловили їх у вигляді малюнків, тому що, по-перше, будь-яка мова згодом змінюється або забувається, а по-друге, «чесноти теж забуваються, вони минущі, а порок вічний»: виявляється, єгиптяни сховали свої таємні знання під маскою гральних карт!
Насправді ж перші карти Таро у XIV ст. принесли до Європи цигани, яких довгий час вважали нащадками єгиптян (порівн., напр., англ. gipsy), тому версія про єгипетське походження Таро набула широкого поширення. Де їх взяли цигани, достовірно не відомо, проте окультисти із захопленням почали розробляти цю версію і зрештою переконали у ній публіку.
Не зовсім зрозуміло було, звідки взяли Аркани Таро самі давньоєгипетські жерці. З цього приводу досі існують розбіжності. Одні вважають, що жерці склали їх самі, інші думають, що це спадщина атлантів або якийсь інший з попередніх рас, треті вірять, що Аркани були отримані внаслідок одкровення.
Одкровення
Одкровення — це особливий спосіб отримання інформації, відмінний від каналу звичайного невидимого зв’язку (назвемо його телепатичним), що дозволяє проникнути в просторово-часовий континуум з усіх існуючих (живучих) підсвідомостей, тобто, рахуючи в нашому лінійному часі, у кращому випадку на кілька століть. Досвід минулих живе у свідомості (чи підсвідомості) тих, хто їх пам’ятає. Досвід майбутніх поколінь, нащадків, які на наш погляд ще не народилися, живе в нас, їх предкам, про яких пам’ятають вони.
ВІДКРИВАННЯ (лат. revelatio, грец. apokalypsis): це волевиявлення або інформація, що виходять, за людським уявленням, від вищої сили (Бога) і сприймаються незвичайним (непочуттєвим) шляхом — наприклад, уві сні, у стані трансу тощо. Цей спосіб зв’язку може охоплювати століття і тисячоліття лінійного часу, тому що він заснований не на егрегоріальній пам’яті поколінь, а на космічних інформаційних полях, у яких, як у комп’ютерних файлах, “заархівовані” підсвідомості, вже (або ще) не існуючі. У космічному масштабі проблеми часу немає.
Саме через одкровення отримували інформацію великі пророки та візіонери (старозавітні пророки, Магомет, Данте Аліг’єрі, Мішель Нострадамус, Данило Андрєєв).
А одкровення майже кожен народ вважає джерелом своєї Священної Книги, принаймні її початковий варіант. Недарма кожен “народ Писання” ретроспективно добудовує історію своєї Священної Книги, а водночас вимушеним чином і свою власну історію, доводячи її до фантастичної давнини (десятки і навіть сотні тисяч років).
Власний час Священних Книг тече як у зворотний бік. Ось класичний приклад інволюції: самі тексти не еволюціонують із моменту своєї канонізації. Хоча народи еволюціонують, звичайно, порівняно швидко (за дві-три тисячі, а то і за кілька сотень років) втрачаючи будь-який зв’язок — спорідненість, зовнішню схожість, мову, місце проживання, спосіб думки — з своїм народом-предком, якому, власне, було (якщо було) дано Одкровення.
Час взагалі річ загадкова, а його лінійна концепція — річ украй незручна для філософів, а тим більше для окультистів. Не дивно, що окультисти, мабуть, у всі часи, а на нашій історичній пам’яті — починаючи з XVIII ст. — шукали Книгу Книг, те першоджерело, яке і було дано в Одкровенні єдиному колись людству, що розпалося пізніше на різні народи, які оголосили істинною лише свою версію Книги.
“Всі релігії зберегли пам’ять про одну первинну книгу, написану ієрогліфами мудрецями перших століть світу, символи якої, будучи згодом спрощені та вульгаризовані, послужили Письму буквами, Слову — категоріями, а окультній філософії — її таємничими знаками”, — писав Еліфас Леві (Dogme…).
ЛЕВІ, Еліфас (Eliphas Levi), справжнє ім’я Альфонс-Луї Констан (Alphonse Louis Constant, 1810–1875): французький богослов, філософ і окультист. Навчався у семінарії, був дияконом паризької церкви Сен-Сюльпіс; позбавлений сану і виключений із церковної громади за проповідь “єретичних вчень”. У 1840 р. випустив “Біблію Свободи”, в якій вимагав повернення до “істинно комуністичних” принципів, проголошених Ісусом Христом, офіційну ж церкву називав “куртизанкою багатіїв та тиранів”. Книжка була заборонена, а автор відсидів півроку у в’язниці. Набув популярності, однак, не як один з перших “комуністів”, а як глибокий теоретик окультизму.
Праці:
— La Bible de la Liberte (“Біблія Свободи”). Париж, 1840.
— Le dogme et le rituel de la Haute Magie, тт. 1–2. Paris, 1856, 1861; російський переклад: “Вчення та ритуал вищої магії”, тт. 1–2, СПб, 1910.
— L’Histoire de la Magie. Париж, 1860.
— La Clef des Grands Mysteres. Париж, 1861.
— Fables et Symbols. Париж, 1864.
— Le Sorcier de Mendon. Париж, 1865.
— La Science des Esprits. Париж, 1865.
Йому здавалося, що 22 Аркани Таро були колись буквами протоалфавіту, яким користувалися Енох, Гермес Трісмегіст і Кадм — “мудреці перших століть світу”. Таким чином, це не букви першого алфавіту (давньоєгипетського) були розгорнуті в аркан, а аркан згорнуті в літери (ось ще один приклад ретроспективної добудови).
ЕНОХ (Henoch, євр. “Посвячений”): старозавітний патріарх, син Яреда, батько Мафусаїла. У Корані згадується як Ідріс, “Знаючий” (19:57б, 58); йому приписують початок науки та винахід письма. Історики окультизму часто ототожнюють його з Гермесом-Тотом. За праведне життя було взяте живим на небо (Бут. 5:21–24). За легендою, написав книгу, яку його правнук Ной урятував від потопу. Апокрифічна Книга Еноха містить 108 розділів і розповідає про ангелів, які брали шлюб із живими дівчатами; своїх дітей, народжених від цього шлюбу, ангели навчили астрології, магії та іншим езотеричним наукам. Аналіз тексту показує, що книга виникла раніше II ст. до н. е. У російському перекладі видана 1888 р. в Казані. Див. також Порфир’єв І. Апокрифічні оповіді про старозавітні особи та події. Казань, 1873.
КАДМ (Kadmos): син Агенора, царя Тира (або Сідона), засновник м. Фіви у Беотії. У місці, вказаному йому дельфійським оракулом для заснування міста, убив дракона (або змія), із зубів якого виросли воїни. Майже всі вони перебили один одного; п’ятеро залишилися стали засновниками почесних спартанських родів. Вважається винахідником грецького алфавіту.
ГЕРМЕС ТРИСМЕГІСТ (грец. Trismegistos, “Тричі великий”): ім’я, яке греки дали Тоту (Дхуті), давньоєгипетському богу мудрості і письма, ототожненому ними зі своїм богом Гермесом. Спочатку це (або подібне) ім’я носив якийсь маг і вчений епохи додинастичного Єгипту (середина III тис. до н.е.), можливо, жрець культу місячного бога, пізніше сам оголошений богом. Центром місячного культу Гермеса-Тота був м. Гермополь. Пізніше до Гермеса як вченого, володаря таємного знання, повернулися гностики. Клімент Олександрійський (III ст. н.е.) вважав його автором 42 праць астролого-космографічного та релігійного змісту. У грецьких та латинських викладах до нас дійшли: “Про природу богів” (De natura deorum), “Пімандр або про могутність і мудрість Божу” (Poemander sive de potestate et sapientia Dei) і знаменита “Смарагдова скрижаль” (Tabula smaragdina). Детальніше див., наприклад, Агапова З. Гермес — бог пізнання землі та неба. Альманах “Гермес”, М., 1992.
Олена Петрівна Блаватська навіть стверджувала, що знайшла цю книгу. Вона називає її Книгою Дзіан (Дан, Джанна, кит. Чан /дзен/ і санскр. Дхьяна, “самопоглиблення”) і наводить її тексти. Що це за книга та чи була вона взагалі, для нас у цьому випадку не важливо. Блаватська помилилася, як і до, і після неї помилялося багато хто, впавши жертвою все того ж парадоксу людського мислення (інволютивність): Книга добудована ретроспективно.
Ретроспективно добудовано багато хто, якщо не всі людські теорії. Взяти хоча б теорію Великого вибуху: щоб зрозуміти історію Всесвіту, людині була потрібна гіпотеза про якийсь момент початку. Не може щось не мати початку. Тому в історії Всесвіту час теж тече у зворотний бік: Великим вибухом вона насправді не починається, а завершується, добудовується до чогось зрозумілого. Кінець став протезом початку.
Аркани та ікони
Так само ретроспективно добудовані і карти. Насправді вони мають мало спільного не лише із давніми символами, а й зі своїми попередницями: навіть у XIX столітті Старші Аркани розумілися інакше, ніж у XX, не кажучи вже про XIII, XVII тощо.
게다가, 각 사람은 자신의 어휘력, 성격적 특징, 심지어 기분에 따라 그들(타로 카드)을 각기 다르게 이해한다는 것도 분명합니다. 그리고 카드를 그리는 예술가 또한 자신의 내면을 표현합니다. 사실, 타로 카드에는 러시아 이콘처럼 고유한 규범이 있지만, 그 규범을 엄격히 따르는 예술가들도 있습니다(살바도르 달리).
그러나 카드는 그로 인해 아무런 손실을 입지 않습니다. 한 덱에서는 ‘힘’ 카드가 여덟 번째 번호를, 다른 덱에서는 열한 번째 번호를 가질 수 있지만, 라이더-웨이트 덱의 ‘연인’ 카드에는 두 명의 인간 형상이 그려져 있고, 파퓨스의 덱에는 세 명이, 알리스터 크로울리의 덱에는 무려 네 명이 그려져 있습니다. 하지만 카드의 일반적인 의미, 즉 그 단일성(모나드)은 여전히 동일합니다.
그러나 새로운 형상, 번호 또는 색상의 변화는 세부 사항의 변화를 가져오며, 카드에 새로운 의미를 부여합니다. 타로 카드로 작업하기 시작하면 각 새로운 상황, 각 새로운 생각이 특정 카드와 관련하여 생겨날 때마다, 그것은 카드에 무언가를 더하고, 여러분의 어휘뿐만 아니라 카드 자체의 어휘와 에그레고르를 풍부하게 합니다.
마지막으로, 각 카드는 ‘다층적’이며 심지어 ‘다차원적’입니다. 그것은 구체적인 사건과 그 사건의 의미를 가리킬 수 있으며, 무의식, 의식, 초의식에서 일어나는 과정, 물리적, astral(정신적), 또는 mental(정신적) 체 수준에서 일어나는 과정일 수 있습니다. 또한 한 개인의 운명, 가족, 회사, 지역, 국가, 대륙, 지구 전체, 태양계, 심지어 은하계까지도 다룰 수 있습니다.
따라서 타로의 아르칸은 교리가 아니며, 그것들과의 작업은 의식(ritual)이 아닙니다. 아르칸은 단순히 물질 세계의 물체가 아니며, 일상적인 의미에서의 상징도 아닙니다. 그것은 러시아 이콘과 같은 복합 상징, 즉 영적 세계로의 ‘창문’과 같습니다. 파벨 플로렌스키가 말했듯이, “이콘스탠드는 보이는 세계와 보이지 않는 세계 사이의 경계입니다.” 이콘을 통해 우리는 성인의 형상을 보지만, 실은 그 개인의 업적을 보는 것이고, 아르칸을 통해 우리는 실재하는 이념의 형상을 봅니다. 그리스어 ‘이콘'(eikon)은 ‘형상’을 의미합니다.
플로렌스키는 같은 글(“이콘스탠드”, 1922년)에서 이렇게 씁니다. “이콘스탠드는 성인 сами 자신입니다. 만약 성당에 있는 모든 신자들이 충분히 영적으로 깨어나 그들의 시력이 항상 신성한 것을 볼 수 있다면, 성당에는 신에게 바쳐진 증인들 외에는 다른 이콘스탠드가 필요 없을 것입니다.” 마찬가지로 타로의 아르칸은 영적 시력이 약한 이들에게 잠시 동안의 도움과 지주가 되는 데 불과합니다. 이미 영적 시력이 발달한 이들은 순수한 종이 sheets나 심지어 머릿속으로도 카드를 ‘펼칠’ 수 있으며, 즉 그들이 상징하는 이념에 접근할 수 있습니다.
하지만 이에 대해서는 다음에 이야기하겠습니다.
문헌
타로에 대한 문헌은 엄청나게 많습니다. 예를 들어:
– Г.О.М. Курс энциклопедії окультизму. Т. 1-2. СПб., 1911. – Ларіонов І.К. Аркан Таро. М., “Прометей”, 1990. – Monster. Абетка Таро. М., “Інтерарк”, 1992. – Моран M. Марсельське Таро. М., “Інтерарк”, 1993. – Папюс. Передбачуване Таро. СПб., 1912, перевид. М., 1991. – Таємнича книга Тота чи мистецтво ворожити по 78 давньоєгипетських карток. Зібрано Етейлою. М., 1861. – Успенський П.Д. Символіка Таро, у: Успенський П.Д. Нова модель Всесвіту, М., Видавництво Чернишова, 1993. – Шмаков В. Священна книга Тота: Великі Аркани Таро. М., 1916, репринт М., 1992.
– Bauer, E. Tarot. Quelle therapeutischer Wandlung. Muenchen 1982. -Pollack R. Seventy-eight Degrees of Wisdom. A book of Tarot. Wellingborough 1983. – van Rijnberk, G. Le Tarot: historie, iconographie, esoterismee. Ed. de la Maisnie, Paris 1981. – Thierens, AE Astrology and The Tarot. Van Nuys, CA. 1975.
Het Monster
타로(Игральное Таро)
어느 날 한 남자가 내게 찾아와 주머니에서 카드 덱을 꺼내더니 말했습니다.
— 타로를 선물받았는데, 도무지 이해할 수가 없어요. 파퓨스 덱에는 ‘여교황’, ‘심판’, ‘황제’라고 쓰여 있는데, 여기서는 아이들이 그려져 있고, 여자들이 춤을 추고 있어요…
타로 카드에는 무수히 많은 변형이 존재합니다. 불과 100년 전만 해도 전 세계에 20여 종의 다양한 버전이 있었고, 그 중에는 15~16세기의 필사본 박물관 덱들도 포함되어 있었습니다. 하지만如今(지금)에는 그 수가 1,000개를 넘어섰습니다. 선택의 폭은 무궁무진합니다: 흑백과 컬러, 엄숙하고 유쾌한, 단순하고 지적인, 인도, 이집트, 고대 멕시코, 로코코, 고전주의, 인상주의 스타일로 디자인된 것들, 심지어는 초현실주의와 팝아트까지 있습니다… 살바도르 달리는 이 장르에 경의를 표하며 78장의 콜라주를 제작했는데, 그 콜라주는 옛 대가들의 작품에 자신의 그림 ‘주석’을 더한 것입니다. 그의 덱은 당연히 스페인에서 인기가 많습니다.
그러나 그림의 다양성에도 불구하고, 22장의 대아르칸과 56장의 소아르칸의 기본 내용은 동일합니다. “과학과 종교”에서도 이미 이들을 다뤘습니다(1989년 №1/89의 А. Вяткін 기사와 1991년 №12/91의 Р. Николаева 기사 참조). 또한 러시아어 책들에서도 이들을 자세히 다룬 책들이 있습니다. 예를 들어: 파퓨스, <예견된 타로>(СПб., 1912, 재발행 М., 1991); 슈마코프, <타로의 대아르칸>(М., 1916); 라리오노프, <타로의 아르칸>(М., “Прометей”, 1990); 몬스터, <타로 ABC>(М., “Інтерарк”, 1992) 등입니다. 따라서 오늘은 아르칸에 대해서는 다루지 않겠습니다.
대체로 존재하는 모든 타로 카드 덱은 네 가지 주요 유형으로 나눌 수 있습니다.它们(그것們)을 발생 순서에 따라 ‘연대순’으로 나열해 보겠습니다.
첫째, 마르세유 타로입니다. 이 타로는 14~18세기의 전통적인 디자인을 유지하고 있습니다(“박물관 덱”인 Ж. Грінгоньє, Висконти-Сфорца, Фурньє, М. Морана 덱). 아르칸의 이름과 해석 또한 완전히 전통적입니다. 22장의 대아르칸에만 그림이 있으며, 소아르칸에는 무늬와 마스트를 나타내는 그림(지팡이, 컵, 검, 동전)만이 그려져 있습니다. 이 타로 유형으로 작업하는 방법은 М. Мо란의 <마르세유 타로> 책을 참고하시면 됩니다. 러시아어판은 1993년 “Интерарк”에서 출간될 예정입니다.
둘째, ‘이집트식'(또는 ‘집시식’) 타로로, 18~19세기 프랑스 오컬티스트 에테일라의 타로입니다. 이 타로는 한때 러시아에서 매우 인기가 있었습니다. 심지어 러시아어 표기가 된 카드와 1861년 모스크바에서 출간된 <타로의 신비한 책>도 있었습니다. 에테일라의 대아르칸 번호와 그림은 클래식한 것과 크게 달라, 그에 따라 해석도 다소 다릅니다.
셋째, 현재 가장 널리 퍼진 유형은 ‘일반 타로’라고 할 수 있습니다. 이 타로에서는 대아르칸과 소아르칸 모두에 그림이 있습니다(소아르칸에 그림이 처음 등장한 것은 1910년 미국의 예술가 파멜라 스미스의 덱으로, 1989년 №1 잡지에 재현되었습니다. 이후 모든 덱에 그림이 포함되었습니다). 이들의 해석은 마르세유 타로 시스템과 마찬가지로 고대 전통을 따르지만, 현대 영지주의 우주론의 관점에서 주석이 달립니다(20세기: 파퓨스, М.А. Хейндль, Д. Роман, А.Е. 웨이트, A. 크로울리, С. 달리, “프리메이슨”, “아쿠아리우스” 덱 및 기타 대부분의 덱).
마지막으로, 우리나라에서 가장 연구가 덜 된 네 번째 유형이 있습니다. 바로 ‘게임용 타로’입니다. 타로 카드는 한때 카드 게임의 원형이 되었으며, 왕들의 금지령에도 불구하고 수많은 도박 게임의 기반이 되었습니다. 처음에는 전체 덱(22장의 대아르칸과 56장의 소아르칸)으로 게임이 진행되었습니다. 대아르칸은 ‘트럼프’로 불렸습니다. 소아르칸은 네 개의 마스트(지팡이, 컵, 검, 동전)로 나뉘어 각 마스트당 14장의 카드로 구성되었습니다. 단순 카드(에이스에서 10까지) 외에도 세 장의 그림 카드(ジャック)가 아니라 네 장의 그림 카드(Вісник, Вершник, Сівілла, Фараон)가 있었습니다. 이들은 초기에는 네 가지 주요 사회 계층을 상징했습니다: 평민(Вісник), 기사(Вершник), 사제(Сівілла), 왕 또는 제왕(Фараон)(인도에서는 슈드라, 크샤트리아, 브라만, 라자). 시간이 지나면서 이 상징성은 잊혀졌습니다. 스페인과 독일 덱은 왕과 두 명의 잭을 유지했지만 ‘여왕’을 잃었고, 프랑스와 러시아 덱은 왕, 여왕, 한 명의 잭을 유지했습니다. 마스트의 이름은 검, 컵, 지팡이, 동전에서 스페이드(피크), 하트(크바드), 클로버(트레플), 다이아몬드(브빈)으로 바뀌었습니다. 현대 미국 덱에서는 스페이드가 별표로, 브빈이 사과로 대체되었습니다. 이 덱들에서는 대아르칸 중 ‘어릿광대'(Шут)만이 남아 있습니다.
З’явилося багато нових ігор, починаючи від преферансу та бриджу та закінчуючи “дурнем”, “відьмою” та “п’яницею”. Чому в англійців, до речі, улюбленою грою стали бридж і білот, у німців — скат, у французів — екарті, у бельгійців — ромме, у австрійців — доппелькопф та рамш, а у росіян — преферанс, це особлива історія, що заслуговує на окреме дослідження. Найцікавіше, однак, полягає в тому, що в країнах південної та західної Європи досі збереглася найдавніша з карткових ігор, заснована на повній колоді Таро і навіть зберегла її назву.
В Італії, Австрії та південнонімецьких землях її називають “Тарок”. Найстаршим козирем вважається Шут (джокер, нульовий або двадцять другий із Старших Арканів), який називають “Скюз”, від французького l’Excuse, тому що, коли його кладуть, кажуть: “Прийміть мої вибачення!” Козирями (італ. Tarocchi) вважаються й інші Старші Аркани, з яких тільки “Маг” та “Місяць” мають числові значення (окуляри), інші ж просто “б’ють” будь-які інші карти. З Молодших Арканів числові значення є тільки у фігурних карток (“картинок”), інші називаються “латонами” (пустушками) і просто скидаються під час гри. За своїми правилами гра нагадує покер: нібито також є “вулиця”, “шолом” та інші схожі конфігурації. У Франції вона зберегла свою первісну назву (Tarot, “Таро”).
Для любителів цієї старовинної гри випускаються й відповідні картки. Молодші Аркани у цьому типі карток не мають малюнка — вони ідентичні сучасним гральним картам, лише фігурних карток, як уже говорилося, не три, а чотири — Валет (Вісник), Кавалер (Вершник), Дама (Сівілла) та Король (Фараон). На Старших зображені жанрові сценки 60-х років ХІХ ст.
З традиційними зображеннями Старших Арканів ці сценки епохи Наполеона III немає нічого спільного. На них справді намальовані діти, що грають, танцюючі дами, розмовляючі панове, відпочиваючі селяни та різні інші персонажі. Вони і були створені для того, щоб надати картам не вороже, а гральний характер. Однак це в принципі не змінює справи: малюнки, як і будь-які інші символи, також можуть бути використані для ворожіння.
Візьмемо для прикладу колоду Грального Таро, випущену старовинною паризькою фірмою Гримо. Малюнки до неї виконані художниками Еге. Жанен-Нальте та М. Гарріве. На Старших Арканах є номери, тому їх в принципі можна було б тлумачити як звичайне Таро, але це важко, та й не варто зусиль, тому що малюнки колоди Гримо гарні власними силами. Вони достатньо інформативні, щоб викликати ланцюжок асоціацій навіть у самої непідготовленої людини, а тому цілком здатні відповісти на будь-яке наше запитання.
Тим більше, що кожен із Старших Арканів цієї колоди має не одну, а дві різні картинки, тобто вони можуть бути витлумачені як “Пряма”, так і “перевернута” версія. Як і в описах інших ворожих символів, ми наведемо тут лише деякі з можливих тлумачень, в іншому ж, звичайно, при розкладанні цих карток краще покладатися на власну інтуїцію. Можливо, у вас з’являться інші асоціації. Їх не слід вважати “помилковими”: швидше за все, вони просто краще підходять до вашого складу особистості.
Карти були випробувані на практиці, підтвердивши можливість їх використання в ворожильних цілях. Опис карток зроблено на основі цілого ряду сеансів ворожіння. Виймати та розкладати карти можна будь-яким із відомих вам способів. Найпростіше — вибирати карти, як і руни, по одній щоранку, щоб дізнатися, що принесе вам настав день.
1 (Пряма). Коломбіна та Пульчинелла. Мелодрама. З’ясування відносин, можливо, з болем і сльозами, але зрештою все залагоджується. Якщо запитують про хвору людину — вдала операція, одужання. Ваші хвилювання зрозумілі, каже ця карта, однак у цієї історії добрий кінець.
1 (Перевернута). П’єро та Панталоне. Фарс. “Хибна тривога”, уявна небезпека, що завдає, проте, чималого занепокоєння. Можливий виклик до міліції чи податкової інспекції. Хвилюватися не варто: по-перше, біда не така страшна, як здається, а по-друге, спокій у даному випадку — запорука успіху.
2 (Пряма). Ігри хлопчиків. Людина бере на себе занадто багато, обіцяє більше, ніж може виконати. “Забавне військо”, порожні погрози. Втім, можливі й неприємності, але невеликі (шишки, синці). Або — суперництво, особливо у сфері сексуальних відносин.
2 (Перевернута). Ігри дівчаток. Приємне знайомство, але як би не всерйоз: просто розваги, весела компанія. Можуть виникнути й сексуальні стосунки, причому досить незвичайні.
3 (Пряма). Панове на прогулянці. Достаток та дозвілля. Людина, у якої достатньо грошей, щоб дозволити собі будь-які забаганки. Однак будьте уважні: у вас занадто багато заздрісників, здатних завдати вам шкоди. Ще ця карта може означати людину, якій родичі чи друзі заважають з’єднатися з коханою.
3 (Перевернута). Послуга на прогулянці. Відпочинок після напруженої роботи. Вам ніщо не загрожує, так що сюрпризи можуть бути лише приємними. Це — гарна прикмета, несподівана удача, яка чекає на вас за поворотом.
4 (Пряма). Вчені заняття. Має бути довга дослідна робота, розслідування чи процес навчання. Яка роль відводиться запитувачу — вчителя чи учня, керівника чи асистента тощо, він має визначити сам — чи це можуть показати сусідні картки.
4 (Перевернута). Мати та діти. Турбота про дітей. Поява дитини в сім’ї, у когось із найближчих родичів чи знайомих. Але вона може означати й неповну сім’ю, де батько пішов чи перебуває у від’їзді.
5 (Пряма). Дід та онуки. “Цукерка”: винагорода за працю або виступ, насправді нікому не потрібний, хоча, можливо, і чудово виконаний. Однак обидві сторони вдають, що “так і треба”.
5 (Перевернута). Бабуся та онуки. Читання листа чи казок: втіха, відволікання. Людина або люди, які підтримують у важку хвилину. Добрий будинок, в якому для вас завжди відчинені двері.
6 (Пряма). Жінки за чаєм. Порожня розмова, вимушене спілкування з людиною чи людьми, бачити яких не хочеться. Будьте обережні: ваш співрозмовник може потім розпустити про вас злу плітку.
6 (Перевернута). Селяни за роботою. Термінова робота (“страда”). Може означати й заручини: двоє молодих людей, які проходять повз, не таять своїх стосунків, не бояться пліток.
7 (Пряма). Звістка. Неприємний лист, повістка; пояснення. Звинувачення, підкріплені доказами. З’ясування відносин із чоловіком, партнером. Можлива судова справа.
7 (Перевернута). Селяни на відпочинку. Період відпочинку після напруженої роботи, перерва, можливо, відпустка. Може означати також дружину чи матір, що дбає про чоловіка (сина).
8 (Пряма). Званий вечір. Концерт, успіх чи спрага успіху; може означати й якусь публічну професію — актор, журналіст, перекладач.
8 (Перевернута). Сімейна ідилія. Спокій, повернення батька, відставка за віком або хворобою. Але, можливо, й образа чи неувага (як у старшої дівчинки на малюнку, що дивиться, як пестять молодшу): постарайтеся бути уважнішими до близьких людей.
9 (Пряма). Мандрівник. Людина, яка давно покинула рідні краї, емігрант — або просто самотній, незрозумілий, що пішов від тих, хто його не розуміє. У всякому разі, це людина, яка бачила й дізналася набагато більше, ніж ті, хто його оточує, але не оцінена ними.
9 (Перевернута). Тать. Злодій чи коханець, що пробирається до будинку за спиною господаря, принаймні — неприємна несподіванка для господаря. Будьте обережні й вчасно вживіть необхідних заходів.
10 (Пряма). Пастух. Свобода від мирських турбот, навколо лише гори, небо та вірний друг — собака. Або — духовне самовдосконалення, пастирське служіння, обітниця. Ось те, до чого прагне ваша душа.
10 (Перевернута). Каменоломня. Несвобода, покарання, праця у поті чола. Або — порожнє шукання скарбів, хибний шлях, Сізіфів труд. Можливо, ви самі усвідомлюєте безперспективність задуманого чи виконуваної вами справи, проте кинути її не можна, доведеться довести до кінця.
11 (Пряма). Пікнік. Марна трата часу, швидше за все — з прагнення бути “таким, як усі”; також флірт без кохання або нерентабельне капіталовкладення.
11 (뒤집힘). 보트 타기. 유용한 시간 보내기, 다른 사람들과 분리하고 싶어 하는 욕구, 또는 진정한 사랑, 수익성 있는 투자.
12 (정방향). 무도회. 거절. 일시적인 후퇴, 마음의 상처 기간. 당신은 받아들여지지 않았거나 오해받았을 수 있지만 절망하지 마세요: 불리한 시기는 곧 끝나고 모든 것이 달라질 것입니다.
12 (뒤집힘). 시골 축제, 킬메스 또는 요즘所说의 “파티”. 모든 것이 잘 풀리고 유리한 시기가 왔음을 이 카드는 말해줍니다. 파트너와의 관계가 회복됩니다.
13 (정방향). 관청. 어떤 관청과의 일, 서류 작성이나 목록 정리, 어쩌면 선거 참여일 수도 있습니다. 당신에게 불필요하게 보일 수 있지만 나중에 손해를 보지 않으려면 요구되는 모든 것을 해야 합니다.
13 (뒤집힘). 상점. 분주함, 물질적 이익 추구, 매매. 재정적 어려움, 가족을 부양하고 입히기 위해 예산을 신중히 계산해야 합니다.
14 (정방향). 사냥. добычи를 찾는 일: 무엇이든 손에 들어오면 이미 좋은 것입니다! 아무것도 거절하지 말고 어떤 제안이든 받아들이세요. 이기기보다는 지는 경우가 더 많을 테니까요.
14 (뒤집힘). 낚시. добыча가 저절로 손에 들어오지만 물이 흐려서 잡히는 것이 물고기인지 아니면 깡통인지 분간하기 어렵습니다. 신중히 생각한 후 결정을 내리세요.
15 (정방향). 예술가. 창의성, 영혼을 위한 일. 당신의 노력이すぐ 보상받지 못할 수도 있지만 무엇보다도 그것은 당신 자신에게 필요한 일입니다. 그것이 없으면 당신의 인격은 불완전해지고 생각과 감정은 표출되지 못할 것입니다. 그러니 망설임 없이 계속 일하세요.
15 (뒤집힘). 사진사. 수공업, 주문 제작. 당신의 노동은 빠르게 보상받고 당신이 하는 일에 대한 수요가 크고 계속 증가할 것입니다. 그러나 그것은 진정한 만족을 주지는 못할 것입니다. 그러니 시간이 지나면 좀 더 창의적인 일로 바꾸는 것을 고려해 보세요.
16 (정방향). 정원사. 다른 이들을 위한 일 또는 미래를 위한 일: 지금 이 일을 지켜보는 사람들이 아니라 훨씬 나중에야 그 가치를 인정받을 것입니다. 어떤 노력도 과할 수 없고, 식물은 매일 돌봄을 필요로 하므로 중단도 허용되지 않습니다.
16 (뒤집힘). 양털 깎기.无疑히 유용한 일이지만 당신은 이 일에 너무 많은 시간과 에너지를 쏟고 있습니다. 이런 사람들을 미국에서는 워크홀릭이라고 합니다. 자신을 돌보세요, 쉬세요!
17 (정방향). 점프. 불필요한 감정, 무모함, 많은 것을 잃을 위험, 아무것도 얻지 못하고 심지어 부상까지 입을 수 있습니다. 하지만 당신은 분명 스릴과 위험한 상황을 좋아합니다. 그건 당신의 선택입니다.
17 (뒤집힘). 건초 말리기. 차분하고 균형 잡힌 삶과 결과에 의심을 품지 않는 노동.由此, 감정의 평정과 자기 자신과의 조화를 얻습니다. 그러나 너무 소극적인 태도는 아닌가요?
18 (정방향). 시장. 주의하세요: 자신을 속이지도 말고 남을 속이지도 마세요! 구슬림은 돈보다 값비싼 법입니다. 당신의 활동은 중개업입니다.
18 (뒤집힘). 맷돌질. 완전히 조직화된 생산이지만 아직은 효율적이지 않을 수 있습니다(수작업으로 이루어집니다). 돈을 아끼지 말고 컴퓨터와/또는 기타 장비를 사세요. 가장 비싼 것이 아니라 당신의 목적에 가장 적합한 것을 고르세요. 당신의 활동은 기업가입니다.
19 (정방향). 스케이트장. 충분한 이유가 없는 화려한 잔치. 잠시나마 문제를 잊고 싶어 하는 시도. 가족 내 불화, 자녀와 어른들 간의 오해. 또는 아주 어린 아이.
19 (뒤집힘). 베짜는 사람. 어떤 사업의 기초를 세우고 시작하는 일. 겸손한 whilst 단단한 기반. 가족의 행복. 또는 노인.
20 (정방향). 카드 놀이. “우리 동네”의 전통, 오래된 파트너, 게임 규칙에 대한 충실함. 또는 위험한 사업. 위험은 크지만 큰 보상도 가능합니다.
20 (뒤집힘). кегель 놀이. 조상들의 전통, 관습, 비공식적 집단(친구, 이웃)에 대한 충성. 위험은 적지만 이익도 적습니다.
21 (정방향). 아사블레야. 가면무도회. 과거의 추억, 옛것으로의 회귀. 또는 다소 특이한 결혼: 성숙한 나이(“30대 이상”)에 매우 젊은(혹은 반대로 나이 많은) 파트너와의 결혼, morganatic 결혼.
21 (뒤집힘). 퍼레이드. 주로 군 복무와 관련된 번거로움: 징병 또는 제대, 이동, 심지어는 전쟁까지도. 그러나 병사들 사이에 광대가 있는 것은 소음은 많지만 실속은 없다는 뜻입니다.
22 (0). “스큐즈”(광대, 조커). “용서하세요,” 이 카드는 말합니다. “모든 것이 당신이 예상한 것과는 완전히 다르게 될 수 있습니다.” 아마도 당신의 질문에 eindeutige 답변은 없을 것입니다. 그러니 서두르지 말고 사건의 흐름에 개입하지 마세요.
경험 삼아 다가오는 1993년이 우리에게 무엇을 가져올지 알아내고 이 해에 대해 한 장의 카드를 뽑아보겠습니다. 일반적인 질문을 던져보겠습니다: 이 해는 우리에게 무엇을 가져올까요? 그리모의 타로 старших 아르카나를 테이블에 펼쳐놓고 어떤 카드가 공명하는지 들어보겠습니다…
자, 14번째 아르칸, “낚시”입니다. 내년은 정말 무엇이든 일어날 수 있습니다. 하지만 위협이나 재앙을 암시하지는 않으니 다행입니다. 그러나 명확한 해답은 없습니다. 모든 사람에게 공평한 기회가 있는 것도 아닙니다: 각자 자신의 황금을 낚으려 그물을 던질 것입니다. 누군가는 바로 성공할 테고, 누군가는 오랫동안 행운을 기다려야 할 것입니다. 이 카드는 조언을 줍니다: 어떤 제안이나 초대를 받기 전에 신중히 생각하세요. ведь “낚시”는 “선택”을 의미하기도 합니다. 신중한 선택은 성공 가능성을 높입니다.
