Авесалом Підводний Серія “Комунікатика” Частина 2 МИСТЕЦТВО РОЗУМІННЯ
Вступ. Глава 1. Тріадичний архетип: Синтетичний, Якісний, Предметний.
Глава 2. Холістичний архетип: Локальний та Глобальний.
Глава 3. Логістичний архетип: Символічний та Змістовний.
У цій книзі ми розглянемо три універсальні архетипи, об’єднані важкозламним, але дуже істотним для процесу комунікації принципом синтезу. У спілкуванні дуже часто виникає запитання: “Ти мене розумієш?” Що стоїть за цим питанням? Чому він так часто звучить? Проблема полягає, зокрема, в тому, що людина перед тим, як зрозуміти що-небудь, здійснює важко раціонально, але інтуїтивно необхідний акт синтезу, об’єднання отриманої інформації в єдине ціле, яке потім і стає основою для її реакції. Це синтезування, або цілісне розуміння, у різних випадках відбувається по-різному, і можливі три основні підходи до цієї проблеми, що відповідають трьом універсальним архетипам, які розглядаються в цій книзі, — Тріадичному, Холістичному і Логістичному.
Тріадичний архетип є сім’єю, що складається з трьох вищих архетипів: Синтетичного, Якісного та Предметного. Холістичний архетип — це сім’я, що складається з двох вищих архетипів — Глобального та Локального. Логістичний архетип є сім’єю, що складається з Символічного та Змістового архетипів.
Розуміння як психологічний процес, очевидно, передбачає різні варіації чи поєднання представлених вище архетипів, що й спричинило їх опис (у тому числі комунікативних проявах) у цій книзі. Крім того, помітна наступність, можна сказати, походження Холістичного і Логістичного архетипів: вони можуть бути виведені з Тріадичного архетипу методом (атманічного, але не арифметичного!) підсумовування. А саме, якщо ми об’єднаємо (в рамках Тріадичного архетипу) Якісний і Предметний архетипи, з одного боку, і протиставимо це об’єднання Синтетичному архетипу, ми отримаємо саме Логістичний архетип: “сума” Якісного і Предметного перетвориться на Змістовний архетип. Якщо ми об’єднаємо Синтетичний і Якісний архетипи і протиставимо це об’єднання Предметному, ми отримаємо Холістичний архетип: “сума” Синтетичного і Якісного перетвориться на Глобальний архетип, а Предметний — на Локальний.
Однак не слід думати, що зазначене “складення” є простою та очевидною операцією, так що властивості та прояви Змістового архетипу легко вивести (методом підсумовування) з властивостей та проявів Якісного та Предметного, а властивості Глобального — з властивостей Синтетичного та Якісного; крім того, з’ясовується, що прояви Предметного архетипу багато в чому відрізняються від проявів Локального, а прояви Синтетичного — від проявів Символічного, і уважний і працьовитий читач у цьому неодноразово переконається, читаючи пропоновану йому увазі книгу і виконуючи її численні Вправи.
Основні поняття науки комунікатики, що використовуються у цій книзі, читач може знайти у передмові “Психологія спілкування” до книги “Граматика спілкування” (серія “Комунікатика”, частина 1). І якщо в результаті читач, непомітно для себе, краще розумітиме оточуючих і адекватніше з ними взаємодіяти, то автор вважатиме, що завдання, яке він ставив перед собою, виконане.
А. Підводний
11.10.2001
Новосибірськ
Глава 1
ТРІАДИЧНИЙ АРХЕТИП: Синтетичний, Якісний і Предметний
маркери
Стилістичні якісні маркери
Когнітивні предметні маркери
Стилістичні предметні маркери
СКЛАДНІ ТРІАДИЧНІ МОДАЛЬНОСТІ
Модальність син(син)
Модальність син(кач)
Модальність син(пред)
Модальність кач(син)
Модальність пред(син)
Модальність пред(кач)
Модальність кач(пред)
КОМУНІКАТИВНА ПРАКТИКА
Порівняння тріадичних модальностей
Чисті та змішані трансляції
Синтонність та антитонність
Амбівалентність
Синастричні маркери та комплементарність
Монотонні та амбітонні трансляції
Типи амбітонних трансляцій
КОНТЕКСТ
Роль контексту
Письмовий текст
Тріадично-комунікативні модальності
Тріадично-діадичні модальності
Тріадично-діалектичні модальності
ФОРМУЛИ ЧЕРГУВАННЯ МОДАЛЬНОСТЕЙ
Короткі формули: “малий спуск”, “малий підйом”, “спуск”, “підйом”, “мала рибка”, “мала жаба”, “ящірка”
Довгі формули: “контрапункт”, “змійка”
М’які модальні переходи: “плащ” та “килим”
ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС
Триадична сім’я. Універсальний Тріадичний архетип є сім’єю, що складається з трьох вищих архетипів: Синтетичного, Якісного та Предметного.
Синтетичному архетипу відповідає погляд на об’єкт як єдине ціле; це погляд, що поєднує всі якості об’єкта та синтезує всі його елементи та частини. Цей погляд часто використовується, коли ми розглядаємо цей об’єкт як унікальний, забезпечуємо його ім’ям і використовуємо це ім’я:
— Феофілакт!
Якісному архетипу відповідає погляд на об’єкт з погляду його різних аспектів, що характеризують його як ціле, але з різних можливих позицій. Характерне для якісного архетипу слово — це Якість:
— Це справа нелегка! Ой, нелегке!
Предметному архетипу відповідає погляд на об’єкт як на те, що складається з різних елементів, або частин, нерідко з’єднаних один з одним різними зв’язками:
— Автомобіль складається з кузова, шасі з колесами та двигуна, а також салону та керма. (пред)
Тріадичні модальності. Синтетична модальність передбачає розгляд об’єкта загалом. Його позначенням може бути його ім’я (але не марка товару!) або інше посилання, таке як займенник (він, вона) або інша вказівка — наприклад, родова чи метафорична:
— Це ВІН! (Син)
— Ну, і де тепер твій (скептично) Місаїл? Твій Герой-Коханець? (син)
Якісна модальність властива трансляціям, що акцентують ту чи іншу якість об’єкта, його властивість чи особливість — як єдиного цілого.
— Малувата твоя квіточка… замала! (Кач)
— Харчуєш, Гермоген? … Ну що ж, харчуйся, харчуйся на здоров’я! (кач)
Предметна модальність властива трансляціям, що розглядають частини або елементи об’єкта, фрагменти загальної картини.
— Мам, у мене пися болить! (Пред)
— Багато міст в Росії хоча і не так широко відомі у світі, як Москва і Петербург, все ж таки представляють великий інтерес для туриста — такі Ростов Великий, Суздаль, Володимир, Муром, Ярославль і багато інших. (пред)
У синтетичній модальності — за ідеєю — пишуться пропозиції письмової мови, відповідно до відомого шкільного визначення: “пропозиція є закінчена думка”. Для того, щоб зрозуміти репліку співрозмовника, потрібно здійснити синтезуюче зусилля, поєднавши його слова (а часто також інтонацію, гримаси тощо) в єдиний зміст; іноді це вдається, іноді — ні, і тоді ми говоримо: “Вибачте, я вас не зрозумів”. Повна пропозиція містить як мінімум три елементи: підмет, присудок тавизначення – то якісне, якщо доповнення – то предметне, наприклад:
– А сьогодні до мене заходив… (з придихом) уявляєш… КИРИЛ! (син) – До мене сьогодні заходив Кирило – такий… (зі значенням) елегантний!
– А сьогодні Кирило пішов… нізащо не здогадаєшся… на фірму! (пред)
Якщо пропозиція є афоризмом, коротко вираженою важливою думкою чи образом, істотно перевершуючи за своєю значимістю (для даної людини) складові її слова, його модальність – синтетична; так, наприклад, часто сприймаються прислів’я:
Бог поберіг уздовж і впоперек. (Син)
Бог дасть і в віконце подасть. (Син)
Вдається і черв’яку на віку. (Син)
Де гроза, тут і відро. (Син)
Не велика біда, коли влізе у ворота. (Син)
Встигнеш охнути, як доведеться здохнути. (Син)
У синтетичній модальності зазвичай сприймаються прості (непоширені) речення з трьох-чотирьох слів, що містять підмет, присудок, додаток і, можливо, одне визначення — без ситуативних, інтонаційних та інших акцентуацій, наприклад:
Рись сиділа в засідці. (Син)
Молодий олень йшов на водопій. (Син)
Не дійшов бідолаха до води небагато. (Син)
Якщо в реченні багато слів, що позначають якості та дії — дієслів, прикметників, дієприкметників, дієприслівників, і саме в них укладено його основний зміст, то ця пропозиція зазвичай має якісну модальність:
– Я до тебе прагнув здалеку: біг, плив, пробирався, дерся — словом, добирався вся. (кач)
– Переді мною поширювалося море: світло-синє, бірюзове, зеленувато-коричневе, трохи хвилююче, але в цілому спокійне і явно чогось очікувало. (кач)
Якщо в реченні багато слів, що позначають неіменовані об’єкти матеріального світу, і на них стоїть його основний смисловий акцент, то воно набуває предметної модальності:
– Їжте, будь ласка, все, що на столі стоїть: форшмачок з цибулькою, огірочки, помідорки, розсольник. (Пред)
Я люблю зірки, людей, тварин, рослини і, звичайно, мінерали.
Його квартиру населяли численні тварини: черепаха, два собаки, три кішки, чотири канарки і невелика ігуана. (Пред)
Вправа. Модифікуйте наступні пропозиції та трансляції (можливо, їх скоротивши або трохи доповнивши та змінивши порядок слів) та поставте логічний наголос так, щоб вони набули:
а) синтетичної,
б) якісної та
в) предметної модальності.
1. – Класний животик ти собі виростив, Никодим Самсоновичу!
2. У повітрі пахло сонячною, свіжою, несподіваною навесні.
3. У саванах і пустелях Африки мешкає безліч найдивовижніших тварин.
4. – Вам, Полікарп, я можу поки що запропонувати невелику, але відповідальну та перспективну посаду керівника нашого акваріума.
5. Літак летів низько над бурхливим морем.
6. Шустрик копався у великій брудній сміттєвій купі
7. Насіння мудрості сходить не поспішаючи.
8. Гора Арарат перевершує навколишні гори не лише по висоті.
9. Проблема виживання людства як виду відтіняє та загострює проблему особистої безпеки.
10. Вірінея пильно дивилася на постать, що постала перед нею.
приклад.
1а) – (упираючись поглядом у живіт Никодима) Ну Никодим Самсонович!(Син)
1б) – Ну ти, Никодим? Самсоничу, собі животик виростив! Ну виростив! (кач)
1в) – Ну, Никодим Самсонович, у тебе і животик! (пред)
ТРІАДИЧНІ МАРКЕРИ
Когнітивні синтетичні маркери.
Поширений синтетичний маркер — це акцентоване власне ім’я (або слово, яке його замінює), що вказує на ту чи іншу істоту або унікальний об’єкт:
– А це — наш Варлаам! (Син)
– (доречно) Шустрик! (Син)
– А я їду (зі значенням) до Москви! (Син)
Акцентовані в трансляції особисті займенники також надають їй синтетичного відтінку:
– Хто хоче морозива? – Я! (Син)
– Хто пролив молоко на скатертину? – Він! (Син)
Короткі (зокрема, односкладові) репліки завжди мають синтетичний відтінок, але виявиться він модальністю або лише субмодальністю, потрібно визначати в кожному випадку особливо.
– То ти їдеш зі мною?
– Їду.
Відповідь партнера в цьому діалозі за змістом якісна, але формою односкладова, тобто синтетична. Швидше за все для протагоніста він має сенс “так” і тому матиме синтетичну модальність.
Однак у діалозі:
– Ти їдеш чи летиш?
– Їду.
Відповідь партнера хоч і односкладна, але основний її зміст є якісною (“їду, а не лечу”) і тому модальність цієї репліки — якісна.
У принципі, будь-яка осмислена трансляція (“закінчена думка”) має тим самим на собі вплив синтетичного архетипу, і у разі, якщо в цій трансляції немає суттєвих якісних та предметних маркерів, є синтетичною. Однак відсутність якісних і предметних маркерів — рідкісний виняток у мовленні.
Стилістичні синтетичні маркери.
До синтетичної модальності завжди тяжіє афоризм — короткий, але енергійний вислів, сенс якого значно перевищує суму смислів, укладених у ньому словах. До синтетичної модальності тяжіє народна мудрість, виражена у прислів’ях, приказках тощо. У синтетичній модальності знаходиться будь-який єдиний образ, зокрема, який використовується в метафорах:
– Ти схожий на верблюда в пустелі, який не бачив води тиждень. (Син)
– Я чекаю тебе, як царівна в теремі. (Син)
Однак порівняння за якістю або за аналогією, що не пропонують закінченого образу, можуть мати якісну чи предметну модальність:
– Що ти сьогодні такий злий, наче тебе вкусили? (Кач)
– Вона була прекрасна — як сірка або газель. (Пред)
Жести, що акцентують синтетичну модальність — рухи головою або всім тілом як єдиним цілим, збиральні рухи руками (начебто ви ліпите снігову кулю або збираєте горіхи, що розсипалися в гірку), жести малювання в повітрі замкнутих фігур, наприклад, кіл або овалів. Характерний синтетичний жест — піднятий урочисто вгору вказівний палець (особливо у поєднанні з вигуком: “Ось!”).
До стилістичних синтетичних маркерів можна віднести підвищення тону мови та інтонацію підвищеної значущості. Ці маркери особливо яскраво проявляються у поєднанні з когнітивними синтетичними маркерами, наприклад, при зверненні до людини на ім’я, але іноді “спрацьовують” і самі по собі:
– Я хочу з вами поговорити, (значно) Микита Ферапонтович! (Син)
– Зрозумійте, мені потрібен чоловік. (виразно) ЧОЛОВІК! (Син)
Прислів’я та фразеологізми під заступництвом Синтетичного архетипу:
Свята святих.
Береженого Бог береже.
Російська мова велика.
Бог — старий чудотворець.
То й се.
Господня воля — наша частка.
Вправа. Згадайте відомі вам прислів’я та фразеологізми у синтетичній модальності.
Вправа. Подумайте про фонові синтетичні маркери — чи існують вони?
Когнітивні якісні маркери.
До таких маркерів відносяться акцентовані в промові прикметники, прислівники, дієприкметники, дієприслівники та дієслова:
– Ти такий сьогодні милий, такий рожевий!
– Я до тебе біг, прагнув, падаючи, розбиваючись і знову прагнучи! (кач)
Стилістичні якісні маркери.
Жести, що акцентують якісну модальність — плавні рухи передпліччям, що малюють округлі, але не замкнуті фігури (типу дужок, хвилястих ліній і т. п.), стандартні жести, що позначають якості (великий — руки, що широко розводяться, швидкий — часті рухи зігнутими руками, і т.п. рівні чи хвилеподібні, нерідко наспівні:
– Мені потрібен хлопчик — (напевно) кра-асивий та-акий, гла-аденький… (кач)
Прислів’я та фразеологізми під заступництвом Якісного архетипу:
Російська людина любить може.
Піду погуляти, на біле світло позіхати.
Чи не скоблений, не тесаний, так і кинутий.
Вправа. Згадайте відомі вам прислів’я та фразеологізми у якісній модальності.
Вправа. Подумайте про фонові якісні маркери — чи існують вони?
Когнітивні предметні маркери.
До таких маркерів насамперед ставляться акцентовані у промові назви предметів чи явищ, які є іменами:
– Тобі потрібен презерватив?! (Пред)
– Ось тобі моя рука! (Пред)
– І що ти там бачив?
– Затемнення! (Пред)
Імена власні отримують предметну модальність у разі перерахування їх як різних об’єктів, що становлять певну кількість:
– Бував я і Москві, і в Пітері, і в Жмеринці, і в Парижі.
– Заходили сьогодні Ізмаїл з Ізотом, Гаврило з Галактіоном і Аврора з Агафією. (Пред)
Стилістичні предметні маркери.Жести, які акцентують предметну модальність, — це рухи пензлями, стопами, окремими пальцями (наприклад, фіга), що завершуються різкою зупинкою руки в повітрі або на матеріальному предметі (наприклад, плескання долонею по столу, по плечу партнера або свого стегна, притискання руки до серця). Характерний “предметний” жест — послідовне згинання пальців за рахунку “раз, два, три…”. Предметні інтонації часто уривчасті та знижувані, конкретні, “приземлені”.
— Мені потрібні ягоди: (приземлено) черешня, полуниця, малина. (Пред)
— Принеси мені, будь ласка, (опускаючи тон голосу) ніж. (Пред)
Прислів’я та фразеологізми під заступництвом Предметного архетипу:
Се бук, се плаття, се квашня, се хліби, се дитина плаче.
На людей, що на Бога, на себе, що на біса.
Ні дна тобі, ні покришки.
То й се.
Або сіна клок, або вила в бік.
Вправа. Згадайте відомі вам прислів’я та фразеологізми у предметній модальності.
Вправа. Подумайте про фонові предметні маркери — чи існують вони?
Вправа. Наведіть додаткові приклади синтетичних, якісних тапредметних маркерів. Вправа. Придумайте а) синтетичну, б) якісну та в) предметну репліку для кожної з наступних ситуацій, а також для п’яти ситуацій на ваш вибір.
1. Подання старого друга молодіжної компанії.
2. Вітання начальника вранці у понеділок.
3. Привітання секретарки вранці у понеділок.
4. Прохання принести каву в ліжко, звернене до дружини.
5. Заява про звільнення з роботи на годину раніше часу з особистих причин.
Вправа. Придумайте для наступних діалогічних ситуацій і п’яти ситуацій на ваш вибір діалоги з двох реплік в модальностях:
а) син – син
б) син – кач
в) син – пред
г) кач – син
д) кач – кач
е) кач – пред
ж) пред – син
з) пред – кач
і) пред – пред
1. Пропозиція улюбленому синові звернути увагу до потреб матері.
2. Вибачення перед страшним братом з нагоди запізнення на зустріч.
3. Прохання до начальника відкласти термін виконання завдання з поважних причин.
4. Закид несправедливий емоційний до ляльки.
5. Звинувачення справедливе дочці у створенні хаосу.
Вправа. Визначте тріадичні модальності наступних письмових фраз і усних трансляцій (останні починаються з тире), а також п’яти трансляцій на ваш вибір. Вкажіть триадичні маркери.
1. Все наше життя – гра в очах Господніх.
2. І схопився я дорогами, накресленими мені долею.
3. – Ну безсилий я перед тобою, безсилий!
4. – Кузьма провалив іспит.
5. – Василіса!
6. – І, Любомире, уявіть тепер моє становище!
7. – А совість у вас, Варваро, є?!
8. І, уявіть, відлітає наш улюбленець Тарік у небо… і – назавжди.
9. – (Демонструючи партнеру комбінацію з трьох пальців) А ви, перепрошую, дулю коли-небудь бачили?!
10. – Ну, в накладі ти не залишишся, ти.
11. Збирайся, дорогий, збирайся.
12. А я на верхній полиці любити лежати.
13. – Вибачте, Іване Єфремовичу, ну будь ласка вибачте.
14. – А ось, знайомтеся, наш найкращий спеціаліст з крадіжок, юрист з грандіозним досвідом, відомий у всій нашій області – сам Рафаїл Фалалєєвич!
15. – Ні, ніколи ви від мене цього не дочекаєтесь!
16. – А ви, Акуліна Терентіївно, постарайтеся, поспішіть.
17. – Який ти, виявляється, у мене нікчемний!
18. – Ну нема їх у мене – ні цвяха, ні шурупа єдиного!
19. Випробування змінювалося випробуванням, і кінця не видно було.
20. Втілюючись у людському світі як аватара, Вішну привертає до себе увагу численних демонів і вражає їх нещадно.
21. – А я тобі кажу: Савелій це, як Савелій!
22. Не ведуть туди ні торні дороги, ні навіть стежки.
23. А біля вікна у горщику важко не помітити величезний… (показує руками) кактус!
24. – У нас цієї кровососної живності, на жаль, багато – особливо цих… як їх… (згадує) мошки!
Вправа. Визначте тріадичні модальності наступних трансляцій та п’яти трансляцій на ваш вибір. Вкажіть триадичні маркери.
1. – Утроба твоя ненаситна!
2. – Ох!
3. – Біжи скоренько по доріжці, стежками-стежками, до самого моря.
4. – Солодкі промови ведете, Леонтію Платоновичу, дивні такі та незрозумілі!
5. – Стоп!
6. – Ти що, Парамон, учора народився?
7. – Ти, Антонідо, точно зозуля щодня все одно кукуєш.
8. – Ось і природа нам про те ж шепоче…
9. – Ну ти, Ерасте, гусак!
10. – А ти вранці по росі босоніж походи – зелененькою, м’яконькою, свіженькою та холодненькою.
Вправа. Модифікуйте наступні трансляції так, щоб вони набули:
а) синтетичної модальності,
б) якісної модальності
та в) предметної модальності.
1. – Я на тебе чекаю.
2. – Вчора заходив до мене Климентій.
3. – Ну, не знаю.
4. – А ось цього не треба.
5. – Невже ви так про мене думаєте?
6. – Кому смішно – мені не смішно.
7. – А що, якщо прямо зараз – і в річку?
8. – Ваше міркування видається мені не зовсім обґрунтованим.
9. – А Цар-гармата так жодного разу у своєму житті і не вистрілила.
10. – Мова – душа народу.
11. – Як ти не крути, як не крути, а заміж виходити все одно доведеться.
12. – Вченість древніх греків істотно поступалася нашій, але про них нащадки пам’ятають і через дві з лишком тисячіроків, а хто згадає про нас через два десятиліття?
13. – Хі-хі.
14. – Чи пам’ятаєш ти наші зустрічі у Криму?
15. Священна чаша – куди давніший символ, ніж меч – знак примітивного чоловічого домінування.
16. – Їж, синочок, кашку.
17. – А тепер було б добре почути думку начальника територіального відділу.
18. Вечоріло.
19. Розумна людина не стане долати зайві перешкоди.
20. – Ми з тобою не сходимося за багатьма параметрами.
приклад.
1а). Я на тебе чекаю. (Син)
Я на тебе чекаю. Я, Пров Платонович. (Син)
Я на тебе чекаю, як сірий гусак свою наречену. (Син)
1б). Я на тебе чекаю-жду, чекаю-жду. (кач)
Я на тебе чекаю милого, ніжного-улюбленого, до болю бажаного. (кач)
1в). Я на тебе чекаю, мого пташеня, мого соколика-голубка, рибоньку-зайчика. (Пред)
Вправа. Дайте відповідь на наступні звернення і на п’ять звернень на ваш вибір:
а) в синтетичній модальності,
б) в якісній модальності
і в предметній модальності.
1. – Як вас звати, чудова незнайомка?
2. – Розкажіть про своє життя.
3. – Помилуйте на цього ідіота! (жест у бік начальника)
4. – Думай довго – роби швидко – отак, друже Пантелеймон!
5. – А що б тобі, Анфіско, не злітати на базар?
6. – Мені, Трифоне Федотичу, штучки твої поперек горла стоять!
7. – У Пітер, чи що, податись на старості років?..
8. – Вводити в Росії західні порядки – ідея не нова і так само безнадійна! А у вас інша думка?
9. – Запрошую вас, Ладимире Святославовичу, в гості в наші краї, трохи на схід від Єнісея.
10. – Шустрик! Чи не гавкай на сторонніх кішок, хоча б ночами!
приклад.
1а). – Броніслава. (син)
– Як батьки назвали. (Син)
– Ніяк. (Син)
1б). – У який цікавий! (кач)
– Звати, звуть, та всі не дозуватимуться. (кач)
1в). – А ще що запитаєте: про очі та вушка, коліна та ніжки? (Пред)
Вправа. Складіть за невеликим оповіданням на кожну з наступних тем (з життя школярів) у трьох модальностях: синтетичної, якісної та предметної.
1. Як я із собакою Шустриком на річку ходив.
2. Як мене вчителі у школі вчити намагалися.
3. Як мене подружки кривдили.
4. Як мене хлопчаки на міцність відчували.
5. Як я сирники готував.
6. Як я мамі носову хустку на 8 березня вишивала.
7. Як я квартиру пилососив.
8. Як мене тато присоромив.
9. Як я безглуздо до перехожих чіплявся.
10. Як я маминою косметикою собі макіяж робила і що з цього вийшло.
приклад.
Розповідь “Як я із собакою Шустриком на річку ходив”.
а) Шустрик – мій друг. А я – його господар. Ми з ним – не розлий-вода. Пішли ми вчора на річку. Погода була гарна. Дощ лив як із відра. Я стрибав по калюжах. Шустрик гавкав на корів. Річка вийшла із берегів. Але корови не злякалися ні річки, ні Шустрика. А потім нас знайшов тато. Він довго лаявся і гримів, як грім із хмари. А мама вдома усі очі проплакала. (Син)
б) Я свого Шустрика дуже люблю, просто незвичайно. Він такий кудлатий, дзвінкий, стрибучий і непосидючий. І ось учора ми з ним вирішили прогулятися, відпочити, відвідати різні місця. Адже в нас річка недалеко протікає – невелика, швидка, холодна така, звивиста. Ну, і прямо з ранку пішли ми – я біжу, а Шустрик стрибає, гавкає, веселиться. Ну, тут і дощ пішов – слабкий спочатку, а потім сильний, теплий такий, мокрий, теж веселий і задерикуватий. А назустріч нам йшли корови – великі, коричневі, білі, сірі, рогаті та безрогі, мокрі такі. А біля річки злий, мокрий, засмучений тато нас знайшов – і лаявся, лаявся, лаявся… Виявляється, мама нас удома все чекала і чекала, і дуже турбувалася і плакала. (кач)
в) Я свого Шустрика дуже люблю – особливо лапи, шию та хвіст. А ще в нього є вовна та ніс, а також вуха та морда. А вчора ми з ним на річку пішли, полем спочатку, через міст, дорогою, потім ще іншою дорогою, через яр і за струмком через лісок і поле. І там корів бачили, телят, биків тателиць. А потім пішов дощ, і злива, і майже град, і потоки води, і річка стала руслом, і тут звідки не візьмись – тато. І відвів він нас додому, до мами, до чаю з варенням з вишні і пирога з капустою.Дайте відповідь на наступні звернення протагоніста так, щоб йому стало ясно, що ви сприйняли його репліку:
а) у синтетичній модальності:
1. – Оце так подарунок, Вірінеє!
2. – Справді, Варваро, погода сьогодні чудова.
3. – Кіріаку, а чи не те, що я вам не до вподоби?
4. – Час за уроки, Вілю!
5. – Натанаїле, чи не так, що тобі зовсім зле?
б) у якісній модальності:
1. – Вірінеє, ти ж цуценя принесла?!
2. – Варваро, сьогодні погода ніби на замовлення!
3. – Кіріаку, невже я вам зовсім не подобаюся?
4. – Вілю, час за уроки, годі байдики бити!
5. – Натанаїле, чи не так, що тобі аж ніяк?
в) у предметній модальності:
1. – Вірінеє, а це що за річ у тебе в руках?
2. – Варваро, сьогодні небо ясне.
3. – Кіріаку, а що вам у мені не подобається?
4. – Вілю, час сідати за книжки.
5. – Натанаїле, чи не так, що тобі недобре?
Аналогічне завдання для п’яти звернень на свій вибір:
1. – Оце так диво, Вірінеє!
2. – Справді, Варваро, день видався лагідний.
3. – Кіріаку, а чи не те, що я вам не до вподоби?
4. – Вілю, час за уроки, годі гратися!
5. – Натанаїле, чи не так, що тобі не по собі?
Вправа. Складіть три сценки на наступні теми і на п’ять тем на свій вибір. Герої сценок повинні виступати в наступних модальностях:
а) протагоніст – перед, партнер – кач;
б) протагоніст – кач, партнер – син;
в) протагоніст – син, партнер – попер.
1. Імпресаріо Антоній (протагоніст) умовляє зірку естради Клавісію їхати на гастролі до приполярного міста Заможця. Зірку лякають, проте, морози та білі ведмеді.
а) Антоній: Клавісіє, вам варто поїхати на гастролі до Заможця! Це ж неймовірний шанс для вашої кар’єри!
Клавісія: Ой, Антонію, та там жорстокий холод!
б) Антоній: Клавісіє, їдьмо на гастролі до Заможця! Це ж неймовірний шанс!
Клавісія: Ні, Антонію, там морози, білі ведмеді!
в) Антоній: Клавісіє, їдьмо на гастролі до Заможця! Це ж неймовірний шанс!
Клавісія: А мені що, там замерзнути?
2. Агент-ріелтер із покупцем оглядають сільський будинок із ділянкою. Покупець цікавиться і вередує.
а) Агент: Ось, подивіться, чудовий будинок із ділянкою!
Покупець: Оце так ділянка! А будинок-то який старий!
б) Агент: Ось, подивіться, чудовий будинок із ділянкою!
Покупець: Ні, такий будинок мені не підходить!
в) Агент: Ось, подивіться, чудовий будинок із ділянкою!
Покупець: А будинок-то який старий!
3. Онісифор Онуфрійович – начальник туристичного агентства “Ніагара” – надсилає свого співробітника Протаса до Центральної Африки для опрацювання майбутнього туру. Протасу їхати не хочеться, і він відмовляє начальника, пропонуючи свої варіанти.
а) Онісифор Онуфрійович: Протасе, їдь до Центральної Африки!
Протас: Оце так завдання! А чого б не поїхати до Європи?
б) Онісифор Онуфрійович: Протасе, їдь до Центральної Африки!
Протас: Ні, я не поїду!
в) Онісифор Онуфрійович: Протасе, їдь до Центральної Африки!
Протас: А чого б не поїхати до Європи?
4. На дорозі у жінки ламається автомобіль. Вона голосує і просить водія вантажівки, що зупинилася, їй допомогти.
а) Жінка: Допоможіть, будь ласка!
Водій: Оце так пригода! Зараз допоможу!
б) Жінка: Допоможіть, будь ласка!
Водій: Ні, я не можу вам допомогти!
в) Жінка: Допоможіть, будь ласка!
Водій: Оце так пригода!
5. Фауст намагається дати доручення мефістофелю. Чорт під різними приводами відмовляється.
а) Фауст: Мефістофеле, виконай моє доручення!
Мефістофель: Оце так доручення! Але я не можу!
б) Фауст: Мефістофеле, виконай моє доручення!
Мефістофель: Ні, я не можу!
в) Фауст: Мефістофеле, виконай моє доручення!
Мефістофель: Оце так доручення!
Вправа. Складіть сценки на наступні теми та на п’ять тем на свій вибір. Герої сценок мають виступати у запропонованих модальностях. Потім напишіть нові сценки на ті ж теми, змінивши модальності, але зберігши позиції, які використовуються героями:
син – на кач, кач – на перед, перед – на син.
1. Три мудреці: Пітірім (син), Мокей (кач) та Климент (перед) – сперечаються про карму: як вона проявляється в людському житті і як її краще відпрацьовувати.
Оригінал:
Пітірім: Як ви вважаєте, карма — це доля чи вибір?
Мокей: Оце так питання! Карма — це те, що ми самі собі створюємо!
Климент: Карма — це те, що дано нам від народження.
Зміна модальностей:
Пітірім: Як ви вважаєте, карма — це доля чи вибір?
Мокей: Ні, карма — це те, що ми самі собі створюємо!
Климент: Оце так питання! Карма — це те, що дано нам від народження.
2. Закоханий у Сусанну (кач) Єрофей (син) знайомить дівчину зі своєю мамою Акуліною Мануїлівною (перед).
Оригінал:
Єрофей: Сусанно, познайомся з моєю мамою!
Сусанна: Оце так мама! Яка вона мила!
Акуліна Мануїлівна: Рада з вами познайомитися, Сусанно.
Зміна модальностей:
Єрофей: Сусанно, познайомся з моєю мамою!
Сусанна: Ні, я не хочу знайомитися!
Акуліна Мануїлівна: Оце так мама! Яка вона мила!
3. Диван (син), обідній стіл (кач) та торшер (перед) холостяка Віктора за його відсутності розмовляють про необхідність одружити свого господаря та обговорюють можливу кандидатуру – його стару знайому Кларису.
Оригінал:
Диван: Як ви вважаєте, Віктору варто одружитися?
Стіл: Оце так питання! Він же сам нічого не вміє!
Торшер: Віктору потрібна жінка, яка б за ним доглядала.
Зміна модальностей:
Диван: Як ви вважаєте, Віктору варто одружитися?
Стіл: Ні, він не повинен одружуватися!
Торшер: Оце так питання! Він же сам нічого не вміє!
4. Первісний воїн Зуб Мамонта (перед), його дружина Квітка Зорі (кач) та їх шестирічний син Влучна Стріла (син) обговорюють плани на неділю.
Оригінал:
Зуб Мамонта: Як ми проведемо неділю?
Квітка Зорі: Оце так питання! Можемо піти на полювання!
Влучна Стріла: А мені хочеться погратися!
Зміна модальностей:
Зуб Мамонта: Як ми проведемо неділю?
Квітка Зорі: Ні, ми не підемо на полювання!
Влучна Стріла: Оце так питання! Можемо піти на полювання!
5. Шах Абдулла (син) повідомляє своїм дружинам Зульфії (кач) та Заремі (перед) про своє нове захоплення — дівчину на ім’я Гюльчатай.
Оригінал:
Шах Абдулла: Дружини, я знайшов нове захоплення!
Зульфія: Оце так новина! Хто вона?
Зарема: Яка вона, ця Гюльчатай?
Зміна модальностей:
Шах Абдулла: Дружини, я знайшов нове захоплення!
Зульфія: Ні, я не хочу про це чути!
Зарема: Оце так новина! Хто вона?
СКЛАДНІ ТРІАДИЧНІ МОДАЛЬНОСТІ
У багатьох випадках основна модальність трансляції містить обертон, або субмодальність, що відповідає іншій (або тій самій) тріадичній модальності — так виникає складна тріадична модальність. Розглянемо їх можливі типи.
Модальність син(син). Синтетично-синтетична модальність виникає, наприклад, при розкритті імені людини через інше ім’я чи метафоричний образ:
– А зараз перед вами виступить гордість нашого цирку — атлет Василь на прізвисько “Мускул”.
син(син) – Познайомтеся: це мій друг Аполлос, розумовий Еверест наших днів.
син (син)
Інші приклади:
– Знайомтеся: Зіновій Калістратович.
син (син)
– А це — Гедеон із “Голодної качки”.
син (син)
– А це — Амвросій із Тули.
син (син)
– Дуже приємно: Авесалом Підводний.
син (син)
– Я — Жора від Тимофія.
син (син)
– Ти — Агафон?
син (син)
Інший варіант виникнення модальності син (син) — це акцентування імені власного чи особистого займенника не більше короткої до афористичності репліки (такі репліки найчастіше зустрічаються у усних діалогах):
– Столиця нашої батьківщини — Москва.
син (син)
– Хто у тебе сьогодні був? – Андронік.
син (син)
– Кому ти сьогодні шию звернула, повтори?! – Агафангел!
син (син)
Фразеологізми та прислів’я в модальності син(син):
Де Свята Софія — там і Новгород.
Голос народу Христа зрадив.
Вправа. Придумайте ситуації, де з’являється модальність син(син).
Вправа. Модифікуйте наступні трансляції так, щоб вони отримали модальність син(син).
Аналогічне завдання для п’яти трансляцій на свій вибір.
1. – Я не хочу їхати з тобою в гори, Єремей — нізащо!
– Я не хочу їхати з тобою в гори, Єремей!
2. – Холодіє надвечір, холодає…
– Надвечір холодає…
3. – А в мене тато в міністерстві працює!
– У мене тато в міністерстві працює!
4. – Щоб тобі на місці провалитися!
– На місці провалитися!
5. – Уй!
– Уй!
Вправа. Дайте відповідь на наступні звернення та п’ять питань за своїм вибором у модальності син(син).
1. – Якого біса тебе сюди принесло, Агапіте?
– Агапіте сюди принесло!
2. – Непогано б розслабитися в лазні…
– Розслабитися в лазні…
3. – Чим так сильно незадоволена ваша милість?
– Ваша милість незадоволена!
4. – Виявляється, ти не зовсім ще мене забув, Ніфонте!
– Ніфонте мене не забув!
5. – Ну, слухати тебе я ще з глузду не з’їхала, Броніславе.
– Броніславе з глузду не з’їхала!
Вправа. У наступних ситуаціях і п’яти ситуаціях на свій вибір придумайте звернення в модальності син(син).
1. Запрошення старому знайомому пообідати у кафе “Сніжинка”.
– Кафе “Сніжинка”!
2. Звинувачення нової ляльки у хвастощі.
– Нова лялька хвастається!
3. Прохання до тварини не жебракувати.
– Не жебракувати!
4. Запрошення секретарки підлеглого на килим до великого начальника.
– Секретарка на килим!
5. Оголошення малого форс-мажору підлеглому колективу.
– Малий форс-мажор!
Модальність син(кач).
Синтетично-якісна модальність характерна для власних назв і назв, що включають ті чи інші якісні атрибути, наприклад: Іван-дурень, Васильович, Джон-бродяга, Красень, Недомірок, “Сластена”, “Ніжність”.
У тій же модальності звучать метафоричні образи із сильним якісним акцентом, наприклад:
– Ти схожа на мавпу — стару, потворну, висохлу.
син(кач)
– Наша розмова текла як плавна повноводна річка.
син(кач)
이 Модальность는 предметного акцент를 지닌 비교에서 나타나며, 예를 들어:
— 너 말이야, 파나스, 꼬리가 달린 악어잖아! син(пред)
— 그녀는 108개의 진주를 꿴 목걸이 같아. син(пред)
Модальность син(пред)에서는 종(種)의 개념으로 표현된 비명명된(비고유) 대상에 초점을 맞춘 짧은 발화들이 들린다:
— 나에게 잼 좀 줘. син(пред)
— 네가 나한테 대드는 건 거위한테 타조가 대드는 거랑 마찬가지야! син(пред)
또한 이 Модальность에서는 대화에서 파트너에게 거의 정보가 되지 않는 предмет적 차원의 단어나 비유적으로 사용된 한두 단어의 짧은 대답이 들린다:
— 우산 가져갔어?
— 우산?! син(пред) (마지막 대답에서 ‘우산’이라는 단어는 파트너에게 새로운 정보를 제공하지 않는다.)
— 자, 내가 너에게 있어서 어떤 존재인지 말해 봐.
— 거위. син(пред)
Модальность син(пред)에서의 관용구와 속담:
노브고로드(Новгород)는 아버지, 키이우(Київ)는 어머니, 모스크바(Москва)는 심장, 페테르부르크(Петербург)는 머리.
‘버섯’이라고 불렀으면 ‘상자에 들어가야지.’
빵과 소금.
Вправа. Модальность син(пред)가 나타나는 상황을 생각해 보세요.
Вправа. 다음 발화와 다섯 개의 발화를 Модальность син(пред)로 수정하세요:
- — 추워, 추워!
- — (위엄 있게) 오파나스!
- — ‘엘리지움’ 레스토랑에서 만나자고 제안할게.
- — 페테르부르크는 모스크바가 아니야!
- — 크리스티나, 당신과 알게 되어 정말 반가웠어요!
Вправа. 다음 질의와 다섯 개의 질문에 Модальность син(пред)로 답하세요:
- — 당신의 주철 주전자의 손잡이가 왜 부러졌나요?
- — 내 코끝에 여드름이 났어! 꼭대기에서 터졌어!
- — 나는 그냥 그래: 머리나 맞으면 똑같아. 아무것도 모르겠어.
- — 바다의 흔들림이 어떤 건지 아세요?!
- — 아니, 얘야, 넌 아직 머리가 크지 않아.
Вправа. 다음 상황과 다섯 개의 상황에 Модальность син(пред)로 발화를 만들어 보세요:
- 새로운 지인을 구운 칠면조 요리로 초대하기
- 신체 통증을 호소하는 의사
- 검사가 과도하게 공격적임을 진정해 달라는 판사에게 호소하기
- 옛 적의 거짓 칭찬에 대한 대중의 의심
- 손님에게 녹차 마시기를 제안하기
