Астрологія через призму міфології – ЛЕВ

Настав час міфологічного Лева.

Цар звірів лев, ім'ям якого названо відповідний знак Зодіаку та жовта грива якого асоціюється із Сонцем — традиційний символ влади та сили. Сонячне світло було настільки звичне, що ніколи не вражало уяву людини так, як гроза, і тому люди оцінили значення сонячної енергії не відразу. На відміну від бога грому та блискавки, який є провідником вищих сил та божественного вогню, сонячний бог уособлює собою насамперед власну внутрішню владу. Образ Сонця зіставляється з виникненням імперій, перед блиском яких тьмяніють колишні дрібні царства.
Сонце рухається по небу подібно до колеса, яке стає його універсальним символом. Подібно до колеса, яке однією гранню стосується Землі, а іншою — Неба, Сонце втілює повноту і цілісність буття. Це зіставляє сонячному архетипу етап винаходу колеса та поширення колісних возів. Швидкість колісниць дозволяла охоплювати великі простори, і це дало можливість об'єднання земель і започаткувало утворення імперій та ідеї єдиновладдя. Реалізуючи принцип подоби земного небесному, Сонце саме служить джерелом всього і символізує створення серед природного Всесвіту свого світу, заснованого на розумних законах. Сонце визначає межі індивідуальної свободи людини та її життєвої творчості – і ця нова особиста визначеність формує поняття індивідуальної душі кожного. Сонце дарує людям енергію на творчість.
Людині, народженій під знаком Лева, однаковою мірою зрозумілі і високі прояви духу і влада матерії: подібно до Ра, який щодня оглядає небо, землю та її надра, він бачить у всьому єдину божественну сутність і тому схильний до великодушності та поблажливості. Леви люблять мистецтво і прагнуть розсвітити світ яскравістю барв. У колі Зодіаку (у русі від Риб) знаку Лева відповідає точка золотого перерізу, що визначає правильні пропорції земної краси. Але творча реалізація передбачає не власну, а надособистісну волю. Якщо ж людина присвоює собі дар даної їй життя, результатом такого світосприйняття стає головний гріх людей — гордість і індивідуалізм, який обмежує їхнє буття рамками їхнього кругозору і позбавляє здатності творити, подібно до того, як Беллерофонта, що загордився, відкинули боги і навіть його кінь Пегас. У конфлікті особистості і соціуму особистість часто зазнає поразки, подібно до Фаетону, який лише раз піднявся на небо на золотій колісниці, якщо вона не бере на себе відповідальності за інших людей. Тільки приймаючи її, людина стає царем природи та сином Сонця.

(автор А. Громова за матеріалами Семіра та В.Веташ «Астрологія та міфологія»)