Блогери – 3: Завершальний блог Людмили з Петропавловська

Здрастуйте шановні читачі блогів! Цей тиждень для мене і радісний і сумний водночас. Впевнена, що так почуваються всі конкурсанти. З одного боку, дуже шкода, що все добре рано чи пізно закінчується, але з іншого боку, я навіть і не думала, що так складно писати блоги. Складність полягала насамперед у відсутності часу. Логічно тижня цілком достатньо, але я чомусь сіла писати їх в останню хвилину. Якось навіть довелося писати о третій годині ночі, муза ніяк не була, а наступного дня треба було складати блог. Це той самий блог про сновидіння, мені так хотілося спати, що думки були тільки про те як би скоріше вирушити в мрію. А ця Муза! Вона весь час від мене норовила впорхнути. Коли я погодилася взяти участь у конкурсі, в голові витало стільки цікавих ідей. Але варто мені сісти за комп'ютер, щоб написати черговий «шедевр», як я не могла зібратися з думками. Завдяки участі в конкурсі я винесла для себе багато важливого, зрозуміла над чим варто попрацювати. Справа в тому, що в мене Меркурій хоч і земний і знаходиться в обителі, а не водний як у Ніни, але все одно в мене те саме лихо. Не вмію лаконічно й у справі висловлювати свої думки. Як то кажуть почала за здоров'я, а скінчила за упокій. У результаті написано багато, а те, що хотіла до людей так донести, і не написала. Велике спасибі всім, хто читав і навіть долав до кінця мої перли))). Найголовніше, що я отримала в цьому проекті і те, що мені так не вистачало – це можливість спілкуватися з людьми, налаштованими зі мною на одну хвилю! Це так чудово бачити, що те, що ти пишеш, знаходить відгук у душі інших людей. А так само було не тільки цікаво, але й корисно дізнатися протилежну думку. Всі ми, хто вивчає езотерику, розуміємо, що в житті ні чого не відбувається на порожньому місці. І всесвіт звів нас у цей час і в цьому місці не просто так. Тепер головне не втратити людей, з якими маю в голові таргани одного виду.
Участь у конкурсі блогерів – це унікальний досвід! І я дуже вдячна школі астрології «Астродата» та особисто Анжеліці, за те, що вона не просто запропонувала а й умовила взяти участь у цьому конкурсі. Де насамперед ми боролися самі із собою, зі своїми страхами та не впевненістю. І неважливо хто виграє, для кожного учасника це буде особиста маленька перемога! Бажаю Вам у новому році побільше таких же маленьких перемог, з яких потім складеться одна велика, основна ПЕРЕМОГА!

Автор – Людмила Саліхова