Здрастуйте, дорогі читачі порталу Astrodata! Сьогодні хочу розповісти про те, чого не навчають у художніх школах, чого немає у програмах візуальних мистецтв, до чого я якось прийшла сама, своїм досвідом та серцем. Займаючись з дітьми і багато спостерігаючи за їхньою образотворчою діяльністю, я згодом стала помічати певні моменти. А саме, щось, чому мене навчали – методикам чи те, що я читала сама, якось м'яко кажучи, ці методи працювали за моїми відчуттями дивно – не природно, не так, як мені того хотілося. Так багато дітей добре вловлюють і копіюють об'єкти навколишнього середовища, а при певному розвитку уваги та посидючості малювати може навчитися кожен! Згодом моє відчуття, «чогось не того» посилювалися. І я почала шукати якісь інші способи подачі матеріалу. Думаю, вже тоді було накреслено, що я прийду до малювання на воді, тому що перше, що я змінила – це те, як я пояснювала форми. Раніше, коли треба було допустимо зобразити тварину, я розповідала про те, що в основі всього лежать прості геометричні форми, як це заведено. Але потім я побачила, що практично в основі тіла будь-якої тварини є інша, аж ніяк не геометрична форма – це форма краплі! І по суті з крапель різної форми та конфігурації можна скласти будь-яку тварину. Так для маленьких я наробила купу трафаретів крапель різної форми. Округлі форми ближче до природи – саме з кіл діти і починають малювати. Адже і листя і квіти теж мають аж ніяк не геометричну будову. Пізніше я почала боротися з контуром і ефектом «розмальовки», тому що ще великий Леонардо говорив, що в природі немає контурів і свої шедеври він писав у техніці sfumato, що означає ефект легкого туману, який розмиває чіткі лінії, створює м'яке перетікання однієї форми в іншу. Якось я побачила в книгарні робочий зошит «Як мислити подібно до Леонардо да Вінчі», автор Дж. Гелб. Цей зошит містить дуже корисні вправи – речі, про які ви навряд чи замислювалися. Вона спонукає ставити собі нестандартні завдання та проводити експерименти у повсякденному житті, в результаті сприйняття багатьох речей змінюється. Леонардо подобалося спостерігати воду – її плавні потоки, спіралі. Наприклад, він вважав, що малювати воду та малювати волосся на голові людини можна, керуючись схожими принципами. В основі багатьох його винаходів лежить принцип спіралі. Отже – округлі форми, форми крапель різної конфігурації, спіралі – стали основними елементами на моїх заняттях із дітьми. Зараз я розумію, що ніщо не буває просто так і багато в чому ті мої пошуки та нові погляди створили фундамент для зустрічі – знайомства з ебру – малюванням на воді. Тому що це найприродніший спосіб малювати для мене, залишаючись у потоці, гармонії, вписуючи свою реальність у потік ритмів Землі.
Отже, виходить, що ніщо не відбувається раптово, все має свої передумови і щось може бути дано тільки тоді, коли для цього закладено необхідний фундамент. Насправді всі події мають певну тривалість, ми просто не завжди здатні розглянути причини, що передують тому чи іншому моменту, тому нам здається, що раптово щось відбувається, трапляється, вибиваючи зі звичної колії. Але «звична колія» не завжди є те, що сприяє нашому розвитку та йде в унісон із диханням Всесвіту. До речі, про дихання, наскільки часто воно буває ритмічним у повсякденному житті? Спостерігаючи за собою, можу сказати, що дуже часто дихання моє або поверхове або уривчасте. Так уже склалося, що на дихання мало звертається уваги, хоча це є основою життя. Це також говорить про нашу здатність приймати та віддавати – вибудовувати гармонійний енергообмін із навколишнім світом. Повертаючи увагу до свого дихання, починаєш відчувати життя інакше – у повітрі міститься не лише харчування для наших клітин, а й інформація. Інтуїція багато в чому базується на диханні. Пропоную вам теж поспостерігати за ритмами свого дихання, відчути простір через дихання і якщо буде бажання поділитись своїми спостереженнями в коментарях! До нових зустрічей 😉
Жива вода – http://astrodata.pro/arhiv/6006
Джерело ASTRODATA
Google 
Фейсбук