Як просити вибачення?

Просити прощення рано чи пізно доводиться кожній людині, тому що так ми вже влаштовані – любимо ображати і ображатися. Але рано чи пізно приходимо до висновку, що погарячкували, а отже, треба вибачитися.

Тут можливі кілька варіантів розвитку сюжету:

Вимолювати прощення довго, слізно, заламуючи руки і стукаючи головою об стінку
Цей досить театральний спосіб хороший тоді, коли сварка дріб'язкова, людина дмухається, але обом зрозумілим, що образи швидко пройдуть. Таке гучне покаяння просто допомагає розсмішити скривдженого. Так легше повернутися до колишніх стосунків.

Підкупити скривдженого
Не треба підкладати конвертик з енною сумою під подушку, але можна просто виявити свою турботу та увагу, купивши або зробивши щось необхідне або приємне для скривдженої вами людини. Подарунки люблять усі, навіть якщо ви настільки розлютили когось, що ваш презент та допомога відкидаються, не потрібно впадати у відчай. Ваш крок у бік примирення все одно буде враховано. Краще зробити спробу подарувати щось, ніж сидіти в протилежному кутку з надутим виглядом. До того ж майже напевно ваш подарунок приймуть після примирення. Небагато терпіння – і ваші зусилля окупляться.

Написати лист
Або хоча б смс-ку. Тому що в письмовому вигляді вибачення даються набагато легше, ніж в усному, коли заздалегідь заготовлений текст може почати звучати безглуздо або фальшиво. Ваш опус або кілька разів перечитуватимуть (а це працює на вас) або порвуть, не читаючи (буває і таке). Тому в будь-якому випадку за письмовим поясненням має бути усне. А раптом ви не від щирого серця написали?

Поговорити
Це, загалом, найправильніший спосіб. За ідеєю, він має стати спокійним закінченням вашої суперечки, вирішенням конфлікту, через який ви, власне, і образили людину. Ви повинні висловити ваші аргументи, але не забувайте дослухатися і аргументів співрозмовника. Якщо вам ясно, що істина в суперечці не збирається народжуватися, а бути в сварці зовсім не хочеться, залиште все, як є: ви при власній думці, ваш «опонент» – при власному. Скажіть про це прямо. І в жодному разі не погоджуйтесь із співрозмовником «для відмазки». Інакше отримаєте нову сварку та головний біль.

Сказати «вибач»
Просто підійти і перепросити, визнати свої помилки, вислухати закиди на свою адресу (напевно справедливі), усвідомити всю глибину своєї помилки і спробувати її виправити, якщо цього вимагає скривджена сторона.

Покаятися, але не вибачитись
Хто сказав, що вибачатися легко? Це просто неможливо важко! Не кожен зможе вимовити це коротенько слово «прости». Особливо близькій та коханій людині. Можна показати, що ви каєтесь, і покаянним мовчанням, і сумними очима і глибокими зітханнями. Це у кого як виходить. Власне кажучи, людям, які не можуть просити вибачення, найважче: вони переживають цю трагедію всередині, вони засмучуються і докоряють собі за те, що образили. Загалом іноді доводиться втішати їх самих і переконувати, що нічого страшного не трапилося.

Вибач, вибач, вибач
Коли людина на вас дметься і злиться, а вам на це, м'яко кажучи, наплювати, ви йдете шляхом найменшого опору – просите вибачення, особливо нічого не вкладаючи в ці слова, які ви готові, подібно до папуги, повторювати поспіль хоч двадцять разів. Просто так треба, якщо вже на вас хтось надумав ображатись. Якщо людина просто приятель, воно, може, і прокотить. А ось близький… ризикуєте своїми стосунками. З іншого боку, якщо вам байдуже, що на вас ображаються кохані, є про що подумати. Загалом, поганий спосіб краще їм не зловживати.

Дутися самому
Дуже хитрий спосіб – прикинутися самому скривдженим. Тут точиться боротьба характерів. Першим поступиться м'якша людина. А можна ось так злитися один на одного роками. І всі ці роки згадувати: І що ми тоді не поділили?

Але найголовніше, це справді хотіти примирення, і тоді потрібні слова підберуться самі собою.